15 квітня — День екологічних знань

Чи знаєте Ви, що термин «екологія» вперше був введений в ужиток у 1866 році німецьким біологом Ернстом Геккелем у книзі «Загальна морфологія організмів» («GenerelleMorphologie der Organismen»).

В перекладі з грецької «oikos» — будинок, житло, майно, притулок і «logos» — наука, вчення.

Як що у двох словах, то екологія вивчає взаємовідносини організмів між собою та з довкіллям.

Екологічні знання за своїми особливостями є єдністю теоретичних знань і практичних навичок та істотно впливають на світогляд людей.
Тому, сьогодні кожен має володіти мінімальними екологічними знаннями.

А екологічна освіта повинна бути пріоритетним напрямом навчання і виховання з дитинства — виховання у підростаючого покоління почуття гордості за наше природне надбання і почуття відповідальності за його стан, формування позитивного ставлення населення до живої природи.

Адже поширення екологічних знань, дбайливе ставлення до навколишнього природного середовища, діяльність по формуванню екологічної культури населення — це запорука безпечного майбутнього для всього людства.

Саме про це нам кожного року нагадує 15 квітня — День екологічних знань.

Це свято засноване у 1992 року, на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, коли обговорювались проблеми навколишнього середовища, та було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії сталого розвитку людства, просування екологічних знань, інформування громадськості про стан справ в області екологічної безпеки та про стан навколишнього середовища.

В Україні день екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативою громадських природоохоронних організацій.

День екологічних знань важливий не тільки для тих, хто займається екологічною освітою, а й для всіх жителів нашої планети. Діяльність з формування екологічної культури населення та дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища – це запорука безпечного майбутнього для всього людства.

Щодня кожен з нас користується благами цивілізації і навіть не задумується наскільки шкодить екології своїми щоденним звичками… Ми поступово, але цілеспрямовано вбиваємо нашу планету. Ось деякі факти про людський вплив на природу. Ви будете вражені! Тішить те, що кожному з нас під силу вплинути на ситуацію і врятувати планету.

Атмосфера

Наша атмосфера безцінна. Саме завдяки їй можливе життя на Землі. Але щохвилини ми руйнуємо її. Щорічно люди своє діяльністю викидають в атмосферу понад 15 млрд тонн вуглекислого газу, 200 млн тонн оксиду вуглецю, понад 500 млн тонн вуглеводнів, 120 млн тонн золи та ін. Загальний обсяг викидів в атмосферу становить більше 19 млрд тонн.

48 кг різних канцерогенних речовин на рік вдихає житель мегаполісу. Через вихлопні гази щороку помирає щонайменше 225 тисяч людей. Однак, медики кажуть, що реальні цифри можуть бути в 2 рази більшими…

Що може зробити кожен? Більше ходити пішки, пересуватися велосипедом, обирати марки автомобілів, які бережуть планету.

Ліси

Людина не здатна жити без повітря навіть декілька хвилин. Але ми щоденно знищуємо джерело повітря. Щороку люди вирубують 14 млн га лісів! Тропічні ліси вважаються легенями нашої планети. Якщо люди не зупиняться і не змінять свою поведінку, то до 2030 року половина тропічних лісів Амазонки зникне. Вже зараз сумарна площа асфальту і дахів будівель займає 1% всієї поверхні планети.

Що може зробити кожен? Мінімалізувати використання паперу, користуватися папером повторної переробки, дбайливо користуватися дерев’яними меблями, деталями архітектури. Садити дерева самим, підтримувати акції з озеленення міст.

Прісна вода

Ми не можемо жити без повітря. Але й без води ми не протягнемо більше ніж кілька днів. За останні 40 років кількість прісної води на кожну людину в світі зменшилася на 60%! Поки ця негативна тенденція лише зростає… Вже зараз кожна восьма людина на планеті не має доступу до безпечної питної води.

Що може зробити кожен? Економити воду, замінити прийняття ванни на душ, зменшити напір під час миття посуду.

Океани

Через нашу з вами діяльність зникає не лише прісна вода. Серйозної шкоди ми завдаємо й світовому океану. Через людську діяльність щороку у води Тихого океану потрапляє 9 млн тонн відходів, і ще понад 30 млн в Атлантику! Найбільша проблема з нафтою. Навіть без аварій, а лише у результаті судноплавства і очищення танкерів в океані у воду потрапляє від 5 до 10 млн тонн нафти. А ще протягом останніх 20 років зникло майже 20% всіх коралових рифів…
Що може зробити кожен? Знову ж таки більше ходити пішки, використовувати велосипед. Електрокари.

Сільське господарство

Подихали, попили, а як же без їжі? Наше сільське господарство – це справжнє вбивство для планети! При чому не так важливо м’ясоїдні ви чи вегани. Через обробку землі в результаті ерозії щороку втрачається 6 млн га землі. Через виснаження ґрунтів їжа стала значно менш корисною, аніж 100 років тому. Вміст вітамінів і мікроелементів в овочах і фруктах знизився на 70%. Тож, щоб отримати необхідну порцію доводиться з’їдати більше, а звідси проблеми з ожирінням та супутніми хворобами…

Пам’ятаєте, вище ми згадували, що прісної води стає все менше? Так от: 70-80% всієї споживаної людьми прісної води витрачається у сільському господарстві! Для отримання кілограму пшениці доведеться витратити 1 тисячу л води. А для кілограма яловичини – 15000. До речі, щороку люди вбивають близько 60 000 000 000 тварин.

Що може зробити кожен? Не переводити продукти: купувати і готувати рівно стільки, скільки ви можете спожити. Вживати екологічно чисту їжу. По можливості відмовитися чи зменшити кількість продуктів харчування тваринного походження.

Сміття

Все, що виробляє цивілізація пов’язане з безперервним продукуванням сміття. Один українець в середньому створює 0,5 кг сміття вдень. А в рік це 182,5 кг! В Україні звалища сміття займають понад 250 тисяч га землі!

А тепер трішки фактів про розкладання відходів (дані заокруглені):

  • папір – 10 років;
  • консервна банка – до 90 років;
  • поліетиленовий пакет – до 200 років;
  • пластмасові вироби – до 500 років;
  • скло – до 1000 років!

Що може зробити кожен? Максимально обмежити використання одноразових речей. Навчитися сортувати сміття. Не викидати те, що може комусь знадобитися: є безліч центрів, де з радістю приймуть ваш “непотріб”. Ні в якому разі не викидати сміття у непризначених для цього місцях!

Можливо разом нам під силу зупинити екологічну катастрофу?!

Огляд підготовлено
за матеріалами
з відкритих джерел

Вас може так само зацікавити

Увага! Перереєстрація користувачів! Art

Увага! Перереєстрація користувачів!

Павло Платонович Чубинський Art

Павло Платонович Чубинський

Нові автореферати дисертацій Art

Нові автореферати дисертацій

Участь у вебінарі «БАЗА ПУБЛІКАЦІЙ УНІВЕРСИТЕТУ (http://dsr.univ.kiev.ua) – ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ ПРАВИЛА РОБОТИ» Art

Участь у вебінарі «БАЗА ПУБЛІКАЦІЙ УНІВЕРСИТЕТУ (http://dsr.univ.kiev.ua) – ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ ПРАВИЛА РОБОТИ»