7 березня Міжнародний день театру

Розкішні будівлі, побудовані губернським архітектором Федором Булацелем, були центрами театрального і клубного життя Катеринослава на початку XX століття. Більшість з них збереглися і зараз, але в цілковито перебудованому вигляді. В архітектурі театрів імені Горького і Шевченка важко впізнати руку цього зодчого. Первозданний вигляд зберіг лише один будинок – колишнє Комерційне зібрання, нині культурний центр «Опера» на вулиці Вернадського (Дзержинського).

Із Луганська – в Катеринослав

Федір Федорович Булацель (1874-1919(20) походив з давнього роду молдавських бояр, що переселилися в середині XVIII століття в Південну Росію. У XIX столітті Булацелі були великими поміщиками, «вотчиною» яких вважався Слов’яносербський повіт Катеринославської губернії (південна частина Луганської області). Батько архітектора був предводителем дворянства в цьому повіті.

Свою кар’єру Федір Булацель почав в Луганську, де працював міським архітектором на рубежі XIX-XX століть. Він автор першого генерального плану Луганська.

Збереглися будинок Булацеля, що нагадує середньовічний замок, і цілий Булацелевській квартал.

В середині 1900 років Федір Булацель переїхав з родиною до Катеринослава. Тут він став губернським архітектором і аж до Першої світової війни керував будівельним життям величезної губернії. У Катеринославі багато працював за приватними замовленнями. Місто в цей час гостро потребувало нових театральних і клубних приміщеннях. Булацель спроектував кілька таких будівель, які стали візитними картками Катеринослава.

Зимовий театр

Першою великою роботою зодчого став Зимовий театр (театр ім. Горького). У 1906-1907 рр. Булацель реконструював в стилі модерн гімнастичний зал Товариства піклування про дітей, побудований в 1900 році.

Двоповерхова будівля з триповерховим об’ємом в центрі виходила на червону лінію Катерининського проспекту. Головний фасад прикрашав вигнутий фронтон і химерний декор. У залі, розрахованому на 1200 місць, виступали співаки Федір Шаляпін, Лев Собінов, Іван Паторжинський і політичні діячі. У такому вигляді будівля театру існувала менше тридцяти років. У 1939-1941 роках його перебудували в неокласичному стилі за проектом Олександра Красносельського. Під час війни театр був зруйнований, а при відновленні в 1956 р. зберегли риси проекту Красносельського. Старий «модерновий» вигляд театру залишився лише на фотографіях.

Комерційне зібрання

Другій роботі Булацеля пощастило більше – вона добре збереглася до наших днів. Це будівля Комерційного зібрання, реконструйована у 1911 році з особняка Павлових (вул. Вернадського). Особняк кінця 1880-х років був перебудований, до нього добудували великий корпус театру.

Це було місце ділових зустрічей і одночасно осередок розваг купців Катеринослава. Глядацька зала була зменшеною копією залу Зимового театру. Комерційне зібрання вирішено у неоруському стилі, що нагадує споруди XVII століття.

Двоповерхова будівля має два окремих корпуси, які виступають на червону лінію вулиці. Фасади прикрашають колони, арки-кокошники над вікнами і кілька наметів і веж, що нагадують куполи церков. І тоді, і зараз ця споруда архітектора виглядає екзотично. За радянських часів прикажчики, зі зрозумілих причин, звідси були вигнані, з 1960-х років тут знаходився Будинок техніки. У 2007 році частині будівлі повернули фешенебельний вигляд і з лютого 2008 р. тут розміщується культурний центр «Опера».

Театр Англійського клубу

Наступна робота Булацеля – театр Англійського клубу (театр імені Шевченка). Його створено спільно з архітектором Олександром Петровецьким. Театр прибудовано до будівлі самого клубу, збудованого у 1890 р за проектом Олександра фон Гогена. Архітектори майстерно вписали невелику споруду, вирішену в неокласичному стилі, у вже існуючу забудову вулиці. Тому театр мав напівкруглий головний фасад. Він був прикрашений колонами, зображеннями ліри і квадригою Аполлона – символом театрального мистецтва.

З 1931 р тут працює музично-драматичний театр імені Шевченка. Будівля зберігала первісний вигляд до реконструкції 1980-х років, коли частину фасаду зберегли, але прибрали більшу частину декору і зробили величезну прибудову. Відмінно зберігся зал для глядачів з фігурами атлантів і фігурними гратами на балконах.

Народний дім

Ще одна знакова споруда Булацеля не збереглася. Це Народний дім, відкритий в 1910 році на розі вулиць Базарної (Чкалова) і Первозванівській (Короленка).

Двоповерхову «вичурну» будівлу в неоруському стилі прикрашала масивна шатрова вежа. Тут розміщувалося міське відділення Спілки російського народу – політичної організації «чорносотенців». Булацель спроектував цю будівлю на прохання … свого брата Петра Федоровича, одного з керівників цієї політичної сили в Росії. Нині на місці Народного дому звичайний житловий будинок, біля управління СБУ.

Архітектор Федір Федорович Булацель помер під Катеринославом 10 грудня 1919 (за іншими даними 1920) року.

За матеріалами Максима Кавуна, кандидата історичних наук, члена Національної Спілки краєзнавців України