Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі»

В. Сухомлинський

Творча зустріч з поетесою Людмилою Некрасовською

27 листопада 2014 року, відбулася творча зустріч з нагоди 40-річчя творчої діяльності поетеси Людмили Некрасовської. На яку було запрошено всіх поціновувачів поетичного слова, серед яких, невипадково, була і кафедра Підземної розробки корисних копалин на чолі з завідувачем Володимиром Бондаренком.

               

              

           Відкрила поетичну зустріч, директор бібліотеки О. Н. Нефедова, яка у своїй вітальній промові зазначила, що дідусь Людмили Яків Ельконович є відомим професором НГУ, який працював викладачем, а згодом і завідувачем кафедри Підземної розробки корисних копалин. Тому, зберігаючи традиції та цінуючи зв`язок поколінь, тепер вже знаменита онука запросила на своє свято колектив цієї кафедри.

        Некрасовська Людмила Віталіївна народилася 8 листопада 1956 року в молдавському місті Бендери. У 1979-му закінчила Дніпропетровський гірничий інститут. Була нагороджена Почесним знаком ЦК ВЛКСМ «За відмінне навчання». З 1979-го працювала в НДІАчермет, де пройшла шлях від інженера до старшого наукового співробітника, має 18 друкованих наукових робіт. У 2009 році нагороджена медаллю «За заслуги перед Дніпропетровськом» і Почесною грамотою Спілки письменників Росії, в 2010 - медаллю «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» і Дипломом Міністерства культури України, в 2012 нагороджена медаллю «Нескорені» та Подякою міського голови Дніпропетровська. Член Творчої ради та Почесний громадянин мистецтва Міжнародної асоціації громадян мистецтва (Мадрид), член Міжнародної професійної Спілки письменників і журналістів APIA (Лондон), член Міжнародного співтовариства письменницьких спілок (Москва), член правління Конгресу літераторів України (Київ), голова Дніпропетровської обласної організації Конгресу літераторів України, член правління Міжрегіонального Союзу письменників України (Луганськ). Головний редактор міжнародного літературного журналу для юнацтва «Сходи», автор і ведуча міжнародного літературно-музичного проекту «Сучасна російська поезія світу», голова творчої ради міжнародного проекту «Поетична Біблія», член редакційної колегії міжнародного альманаху «Форум». Лауреат літературних премій: «Золоте перо Русі», «Слов'янські традиції», «Свій варіант», премії імені Михайла Матусовського, премії імені Юрія Каплана, премії імені Володимира Даля, п'ятикратний лауреат премії імені Леоніда Вишеславського, лауреат премії імені Михайла Свєтлова, лауреат премії імені Тетяни Снєжиної, лауреат понад 30 міжнародних та всеукраїнських поетичних фестивалів і конкурсів в 2004-2014 роках. Автор 13 поетичних збірок і 44 книг, створених у співавторстві. Більше 50-ти її віршів покладено на музику композиторами України, США. Друкувалася в антологіях, щорічниках, журналах та альманахах України, Росії, Ізраїлю, США, Іспанії, Німеччини, Греції, Великобританії, Голландії. Вірші перекладені на українську, англійську, іспанську, есперанто, іврит.

               Свою поетичну діяльність Людмила Некрасовська почала з літературної студії «Уголёк», яка була започаткована у 1968 році директором бібліотеки Н. О. Фоменковою. Це стало часткою життя Людмили, її знання в області літератури вражали. Перші віршовані кроки були вдалими, а наполегливе проникнення в секрети майстерності давало вражаючи результати. Та хіба могла вона тоді навіть думати, що мине кілька десятків років, і Людмила стане на чолі саме того “Уголька”, куди прийшла юною студенткою.

          Вона не поспішала з публікаціями, але книги, які виходять зараз, нагадують витримане вино... Автор самокритично ставиться до написаного, тому в її творах не зустрінеш рядків випадкових, прохідних. «Я слово нужное искала, сто словарей разворошив», - зізнається поетеса в одному з віршів.

           Автор не прагне здивувати читача складним асоціативним рядом, екзотичними метафорами. Її стиль можна назвати сповідальним.

            Чимало рядків наповнені такими несподіваними поворотами думки, що їх цілком можна назвати афористичними. Завдяки зримості образів, наповнених конкретними поняттями, ці рядки запам'ятовуються:

 

Нежно щеку мне щекочет

Твоих ресниц уснувший мотылек…

***

И мир прекрасен, как ребенок,

Ворочающийся во сне…

 

         У поезії Людмили Некрасовської дивним чином поєднані патріотизм і тонкий ліризм, музикальність і вміння говорити правду просто і щиро. Її віршам властивий тонкий гумор, логіка думок і почуттів, вміння передати настрій.

          Присутні на цьому святі високої поезії, мали задоволення почути вірші з нової збірки «Брат мой Каин». Гості мали змогу відчути глибокий філософський ліризм та чуттєвість поезії:

 

Простреленные пустотой,

Стихов атнибиотик глушим,

И рифм целительный настой

Легко врачует наши души.

И не постичь, не объяснить,

И все опять идёт по кругу,

В котором стих – как право жить

И способ понимать друг друга.

***

Как хочется верить,

           что завтра случится рассвет,

Окажется мир

           хоть на пару каратов мудрей,

Что сжалится небо,

           лишив нас безумства и бед,

Что я всех озябших

           согрею строкою своей.

Как хочется верить,

         что сказки живут на Земле.

Что в душах людских

         неизбывная жажда добра,

Что завтра проснемся,

         забыв о сегодняшнем зле,

Поднявшись над горечью,

         жизнь омрачавшей вчера.

Как хочется верить…

         Такою є творчість Людмили Некрасовської, одного з кращих поетів сучасної України, вірші якої – ліки для душі.

 

Писать стихи? Да, это горький труд:

Кричащей болью стих по сердцу вышит.

Не знаю: может так сейчас не пишут,

Но с каждым днем все чаще так живут.

 

        Тож бажаємо шановній поетесі Людмилі Віталіївні, життєвої енергії, високого натхнення, творчої наснаги та з нетерпінням чекаємо нових теплих зустрічей.

 

 

 

 

 

                                             Відділ громадської інформації НТБ НГУ