Фантазія і реалізм Станіслава Лема

(до 100-річчя від дня народження (1921-2006)

Фантастика – це наша реальність,

доведена до абсурду.

Рей Бредбері

Станіслав Лем – один із видатних письменників-фантастів у світі. З-під його пера вийшли близько 200 художніх творів, які  видано мільйонними накладами на всіх континентах планети. Він найпопулярніший з авторів Польщі за кількістю перекладів  у світі. Лауреат премії Франца Кафки (1991) та Австрійської держаної нагороди з європейської літератури (1985). Лейтмотив творчості Лема – виживання людства в умовах високих технологій та нестачі природних ресурсів, контакти між людством та позаземними цивілізаціями, відповідальність людини за наслідки своїх діянь.

Народився Станіслав Лем 12 вересня 1921 року у Львові в родині військового лікаря. Змалку хлопчина тягнувся до науки і вже в чотири роки читав і писав. Освіту здобув у престижній чоловічій гімназії. Далі хотів вступити до Політехнічного університету, але не вдалося. Тому Станіслав вирішив піти батьковим шляхом і став студентом новоутвореного Львівського медичного інституту. Провчився усього два роки, а потім вибухнула Друга світова  війна, яка й перервала науку.

Попри єврейське походження, у воєнні роки родині вдалося уникнути депортації в гетто завдяки підробленим документам. Під час німецької окупації Станіслав працював автомеханіком і зварником. А ще брав участь в антинацистському опорі.

Після війни Леми не захотіли стати радянськими громадянами, тому перебралися до Кракова. Станіслав все-таки завершив медичну освіту, але диплом не отримав – відмовився. Бути лікарем не мріяв.

Почав працювати асистентом в гуртку зарубіжної наукової літератури. Тоді й розпочалася його письменницька кар’єра. Спочатку писав розповіді для підробітку. У 1946 році відбувся творчий дебют, його твори вперше надрукували. Згодом література стала сенсом життя. Перший літературний успіх прийшов до Лема після публікації роману «Астронавти» 1951 року. Про Станіслава, як видатного фантаста, заговорили після публікації антиутопії «Повернення з зірок». Головний герой астронавт Халь Брег повернувся із космічної подорожі, яка тривала 127 років, на Землю. Перед його очима постало небачене – на планеті панувало утопічне суспільство. Люди жили у світі, де немає небезпек, насильства. Всю важку роботу виконували роботи, з’явилися незрозумілі технології. Стосунки між чоловіками та жінками тепер були без будь-яких зобов’язань. Одним словом, зникло все те, до чого звик Халь. Його життя втратило сенс.

Безперечним бестселером письменника став твір «Соляріс». Саме з нього почалася світова слава письменника. Роман ліг в основу культової однойменної картини Андрія Тарковського. У далекому майбутньому головний герой прибуває на планету Соляріс, яка вкрита океаном. Ця безкрая неозорість має інтелект, але він незрозумілий для людей. Праця присвячена одвічним пошукам та контактам із неземними цивілізаціями. У романі автор підняв тему філософсько-етичних проблем пізнання світу, людяності і, насамперед, відповідальності людини за свої вчинки як на Землі, так і за її межами.

З 1971 до 1974 року Лем опублікував 16 оповідань, які увійшли до збірки «Абсолютна порожнеча». Тут Станіслав розкрив талант не лише письменника, а й літературного критика. Він написав іронічні та тонкі рецензії на вигадані твори таких же вигаданих авторів.

Роман «Фіаско», що вийшов у світ 1987 року, став ніби підсумком літературної праці Станіслава. Після нього фантаст обмежився написанням оповідань і повістей, і до великих літературних форм більше не повертався. У кінці 1990 років побачила світ збірка есе «Мегабітова бомба» – роздуми Лема про комп’ютерні технології.

Що ж до особистого життя, то Станіслав ще за часів навчання в медичному виші познайомився з Барбарою Лесняк. Дівчина вчилася на рентгенолога. За три роки пара зіграла весілля. У 1968 році Барбара народила сина. Хлопчика нарекли Томашем. Батько чимало уваги приділяв освіті сина. Завдяки Лему-старшому Томаш володів не лише французькою, німецькою та англійською, а й українською мовами. Про це він розповів у своїх спогадах «Пригоди на тлі всесвітнього тяжіння».

На початку 1980 років Станіслав близько року прожив у Відні, формально він там мешкав на запрошення Спілки письменників Австрії. Насправді ж причинами від’їзду стали цензура, перлюстрація кореспонденції, неможливість знайомитися з новинками світової літератури. Він хотів забрати до себе й родину, але їх не випустили з Польщі. Фантасту довелося повернутися.

У 1983 році Лемам все-таки вдалося виїхати до Відня. Але життя на чужині не сприяло письменницькій діяльності Станіслава. Він втратив натхнення, по кілька днів не виходив з дому, збайдужів до всього. А на додачу в Радянському Союзі відмовилися публікувати роман «Футурологічний конгрес». Цензура заборонила, не могли жителі СРСР читати про людську расу, яка живе під впливом галюциногенів. За п’ять років Лем повернувся до Кракова.

27 березня 2006 року Станіслав Лем відійшов у засвіти. Йому було 84 роки. Причина смерті – серцево-судинні ускладнення, що розвинулися на тлі важкого діабету, проблем з нирками і запалення легенів. Ярий атеїст Лем до кінця залишився вірним собі, назвавши смерть місцем, звідки людина з’являється на світ – нічим.

Для своїх нащадків письменник залишив автобіографічний твір «Моє життя», а ще низку інтерв’ю, опублікованих під назвою «Так говорив … Лем». Дитинство та юність у Львові він описав у романі «Високий Замок». Твори Станіслава Лема – це завжди зустріч з літературою високого гатунку.

Вас може так само зацікавити

Поетичні роздуми Art

Поетичні роздуми

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках Art

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

7 поширених питань про новий коронавірус Art

7 поширених питань про новий коронавірус

Увага! Карантин Art

Увага! Карантин