25 лютого – день народження Лесі УКРАЇНКИ

У світовій культурі є митці, що увібрали в себе вогонь душі народу, стали невід’ємною частиною його життя. Велика українська поетеса – Леся Українка – належить саме до таких. Її творчість і дотепер не втратила свого художнього й суспільного звучання.

Художня спадщина поетеси належить не тільки українському народові, вона займає поважне місце у скарбниці світової літератури. В її творах піднято актуальні національні, європейські, загальнолюдські теми і проблеми, тому вони так привертають увагу перекладачів з усього світу. Саме завдяки перекладам славетна Леся відкрила для закордонної інтелігенції Україну з її самобутньою історією та високою духовною культурою. Мистецький доробок письменниці перекладено багатьма мовами світу, зокрема англійською, бенгальською, грузинською, італійською, кримськотатарською, німецькою, польською, російською, французькою, угорською мовами.

2021 року, коли світ відзначав 150 річницю від дня народження Лесі Українки, цей перелік побільшав.

В Азербайджані у видавництві Державного центру перекладу Азербайджану вперше азербайджанською мовою видана драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки. Книга вийшла за підтримки Українського інституту книги в рамках програми підтримки перекладів «Translate Ukraine».

• 

• 

Видання присвячене 150-річчю видатної української поетеси, письменниці, перекладачки Лесі Українки. Книга перекладена відомим азербайджанським поетом, перекладачем Саламом  Сарваном.

Державний центр перекладу Азербайджану (Azərbaycan Dövlət Tərcümə Mərkəzi) організував піар-підтримку видання.

«Видання книги є надзвичайно важливим кроком у популяризації класики української літератури у світі, зокрема, у тюркськомовних країнах. Це важлива подія у розвитку українсько-азербайджанського літературного процесу. Завдяки підтримці Українського інституту книги (УІК) та реалізації проекту Державним центром перекладу Азербайджану азербайджанський народ приєднався до святкування 150-річчя Лесі Українки. Ця книга відкриє для азербайджанців чарівний і глибокий світ української міфології та народних звичаїв, вірувань, вони матимуть можливість більше пізнати культуру та самобутність українськогонароду», – повідомляють в УІК.

Книжка буде розповсюджена у книгарнях та бібліотеках Азербайджану.

У Білорусі вийшла книжка про Лесю Українку та білоруську поетку Алоїзу Пашкевич ­– «Акрыленыя родным словам. Окрилені рідним словом» –Про це йдеться на сайті Гродненської обласної бібліотеки імені Карського.

Збірку видали з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки та 145-річчя від дня народження відомої білоруської письменниці Алоїзи Пашкевич. Видання містить матеріали, присвячені письменницям, біографічні відомості та поетичні твори білоруською та українською мовами.

Упорядником та науковим консультантом, а також перекладачем білоруської частини матеріалів цього видання став проректор з навчальної роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки Юрій Громик.

 «З ідеєю щодо підготовки книжки з текстами про Лесю Українку білоруською мовою і Алоїзу Пашкевич − українською мовою та з їхніми творами в перекладах відповідними мовами до Посольства України в Білорусі звернувся Щученський райвиконком Гродненської області Білорусі. Така ідея пов’язана з тим, що Леся Українка й Алоїза Пашкевич жили в один і той самий час, мали багато спільного в біографіях, у зацікавленнях й літературній творчості. Леся Українка, окрім того, бувала в Мінську, Алоїза Пашкевич навчалася у Львівському університеті», − розповів Юрій Громик

До відома, Алоїза Пашкевич (писала під псевдонімом «Цьотка») (1876-1916), − білоруська поетеса, громадська діячка, публіцистка, акторка.  У Мінську видавала молодіжний часопис «Лучынка». Головні мотиви поезії Цьотки − любов до батьківщини, до природи, самовіддане служіння народу. Найвідоміші твори – «Скрыпка беларуская», «Хрэст на свабоду», «Мора», «Гасьцінец для малых дзяцей», «Першае чытаньне для дзетак беларусаў».

Таке видання фінансово підтримали члени Ради Національних зборів Республіки Білорусь Валентин Байко, Петро Григорчук та Андрій Міньков. Організаційну підтримку надали перший секретар Посольства України в Білорусі Іван Бишняк, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Білорусі Ігор Кизим.

Книжка вийшла у видавництві «Звядза» («Зірка»). Її продають у білоруських онлайн-книгарнях. 

Болгарською мовою видали поему Лесі Українки – «Бояриня» .

Книжка вийшла у видавництві Multiprint LTD. Переклад болгарською здійснив Димитр Христов. Як зазначив у передмові до книжки Надзвичайний та Повноважний Посол України в Болгарії Віталій Москаленко, поема була замовчувана в радянські часи, бо «поетеса в цьому творі дуже тонко й талановито протиставила два світи традицій, культури, менталітету, влучно представила контраст українсько-європейського й російсько-московського та підкреслила відмінність рівня духовно-інтелектуального розвитку тогочасної України та її північно-східної сусідки».

Видання оформлено фотоілюстраціями, зокрема, світлиною рукопису листа поетеси, який вона писала з Болгарії до своєї сестри Ольги. У післямові подано статтю Віталія Москаленка – «Болгарія в житті Лесі Українки».

Італійською мовою вийшла збірка творів Лесі Українки під назвою «Вільні іскри мого голосу». Про це повідомило на своїй фейсбук-сторінці Посольство Україні в Італії.

«Ми щиро пишаємось тим, що тепер вимогливий італійський читач та представники провідних літературних студій Італії мають можливість познайомитись ближче з шедеврами поетичної спадщини Лесі Українки», − прокоментували у Посольстві України в Італії.

До збірки увійшли як поетичні твори, так і прозові. Упорядницею цієї збірки стала Віра Дунас – філологиня, літературознавиця та перекладачка.

Книжка обсягом у 348 сторінок вийшла в одному з найбільших італійських видавництв Мimesis, яке ґрунтується на художній, навчальній та науково-популярній літературі. Збірку можна придбати на сайті видавництва, а з червня – у онлайн-книгарнях.

Вперше у Лівані видали книжку прозових творів письменниці у перекладі арабською мовою.

Книжка «Леся Українка. Прозові твори (1)» вийшла  у видавництві «Ал-Мусаввер Ал-Арабі». Над арабським перекладом працював Імадеддін Раеф.

«Імадеддін Раеф є членом Спілки ліванських письменників та Спілки ліванських журналістів, а також лавреатом премії «The Inquirer award 2009» в галузі журналістських розслідувань в категорії «Права людини в арабських країнах».

Переклади Імадеддіна Раефа мають не лише прикладне і естетичне значення (тобто дають зрозуміти іншомовному читачеві, що саме написав автор і які особливості його художнього стилю), а й інформативне: перекладач завжди подає до них блок приміток, коментарів, які допомагають зрозуміти арабському читачеві контекст твору і зануритися в історичні та культурні реалії України.

Він є також автором арабомовного літературознавчого блогу про українську літературу», – повідомив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані та автор передмови до ліванського видання Лесі Українки Ігор Осташ.

Зауважимо, що Українчині твори не вперше перекладають арабською. Так, у 2017 році книжка «Леся Українка : вибрані поезії та листи» вийшла друком в одному з найбільших  видавництв Єгипту – «Дар аль-Ейн».

І насамкінець, власне: Леся Українка у світі перекладу (вибрані переклади європейськими та східними мовами).

Таку назву має навчальний посібник (2-ге вид.), що вийшов 2021 року у видавництві «Кондор» і був присвячений 150 річниці від дня народження Лесі Українки. Укладачами посібника стали працівники Волинського національного університету імені Лесі Українки. До видання увійшли статті про переклади творів Лесі Українки європейськими та східними мовами, вибрані переклади англійською, німецькою, шведською, норвезькою, французькою, іспанською, польською, чеською, російською, сербською, грузинською, китайською мовами та мовою есперанто, а також оригінали і завдання для аналізу. Його матеріали можна використати в курсах теорії та практики перекладу художніх текстів, перекладознавчого аналізу тексту, літературного редагування перекладів, лінгвістичного аналізу тексту, загального і зіставного мовознавства, інтерлінгвістики, соціолінгвістики, міжкультурної комунікації та інших.

За матеріалами з відкритих джерел