«Стефан ТАРАНУШЕНКО. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю. 2021»

Неймовірна історія подорожей Україною 1930-х років

«Стефан Таранушенко та його учень Павло Жолтовський змогли зафіксувати світ, який безповоротно зник.

90 років тому українські мистецтвознавці обійшли з фотоапаратом містечка й села майже всієї тодішньої України. Зі своїх експедицій вони привезли креслення та тисячі фото церков, синагог, костелів, будинків, містечок, сіл і відзняли інші унікальні пам’ятки, які пізніше були знищені. Побували також на Брянщині. Вчені робили це у переломний період колективізації – перед Голодомором – в кінці 20-х початку 30-х років ХХ століття. У 1933 році Жолтовського та Таранушенка арештували у сфабрикованій справі. Їх звинуватили в участі у «російсько-українському фашистському блоці». Неймовірна історія подорожей вчених залишалася відомою переважно для науковців».  

Науково-технічна бібліотека Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» отримала  подарунковий комплект: 2 примірники видання – «Стефан Таранушенко. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю» – та 1 комплект листівок із зображеннями храмів. Книга видана за підтримки Українського культурного фонду у межах програми «Культура плюс» за грантом 3PLUSI-26196. Передав цей чудовий подарунок до бібліотеки харківський Видавець Олександр Савчук.

У книзі зібрано розвідки Стефана Таранушенка, відомого українського дослідника дерев’яної архітектури, присвячені п’ятьом знищеним шедеврам української дерев’яної сакральної архітектури: Троїцькій церкві 1710 року в селі Пакуль на Чернігівщині, Покровській церкві 1759 року в місті Зіньків на Полтавщині, Вознесенській церкві 1759-1761 років в містечку Березна на Чернігівщині, Введенській церкві 1761 року в селі Артемівка на Харківщині, Миколаївській церкві 1760-х років в селі Нові Млини на Чернігівщині. У 1920-30-і рр. автор встиг їх обміряти та зафотографувати перед процесом тотального нищення пам’яток сакрального мистецтва совєцькою владою.

Автор фахової передмови до виданнякиянин  Віктор Вечерський, кандидат архітектури, мистецтвознавець, пам’яткознавець, спеціаліст з історії архітектури України доби козаччини і Гетьманщини, переконаний: тема відтворення втрачених пам’яток дуже дражлива.

Звертаємо увагу на елементи доповненої реальності: в кінці кожної розвідки розміщено QR-код, скануючи який читач зможе ознайомитися із 3d-моделями знищених храмів і скласти вичерпне уявлення про шедеври української дерев’яної сакральної архітектури, які ми втратили назавжди.

Висловлюємо подяку за можливість поповнення бібліотечного фонду цікавим та корисним виданням, що стане в нагоді не лише архітекторам, а й усім шанувальникам українського народного мистецтва.

Про проєкт “Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури»

Таранушенко Стефан Андрійович, (1889–1976)

Мистецтвознавець, музейник, видатний дослідник української архітектури, декоративного та станкового мистецтва, пе­редусім дерев’яного будівництва, іконо­стасів.

Народився в сім’ї ремісників, (м. Лебедин на Харківщині). Навчався в народному й міському училищі Лебедина, завершив заочно середню освіту в Охтирській класичній гімназії, заробляючи уроками з латини. Потім вступив на слов’янсько-руське відділення історико-філологічного факультету Харківського університету й закінчив його 1916 року з дипломом першого ступеня. Там слухав лекції відомих учених М. Сумцова. Д. Багалія, Ф. Шміта. Одна з перших студентських розвідок – «Українські рекрутські народні пісні». За конкурсну роботу «Іконографія українського іконо­стасу», подану під гаслом «Лебідь», Таранушенко отримав золоту медаль.

Стефан Таранушенко і його наукова спадщина

У 1930-х роках вчені України рятували храми від забуття та …

На основі унікальних фото Таранушенка та Жолтовського Радіо Свобода розповідає, якою була Україна до Голодомору і що вона втратила назавжди.

За матеріалами з відкритих джерел

Також нагадаємо, що 2017 року у бібліотеці відбулася презентація перевидання раритетної книги Д.  І. Яворницького «Дніпрові пороги» (1928 р.), яке було відтворено саме видавцем Олександром Савчуком:

Яворницький Д. І. Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом / Дмитро Яворницький ; [передм. та прим. О. Ю. Власова ; упоряд. О. О. Савчука] ; Ін-т археології НАН України, Дніпропетровський нац. історичний музей ім. Д. І. Яворницького [та ін.]. – Харків : Видавець Савчук О. О., 2016. – 193 с. ; 119 іл. – (Серія «Слобожанський світ»; Вип. 9).

Вас може так само зацікавити

Науково-популярна лекція «Розвиток відтворюючих форм господарства» Art

Науково-популярна лекція «Розвиток відтворюючих форм господарства»

9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва Art

9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

Іспит на визначення рівня володіння державною мовою 2.0 (для виконання службових обов’язків) Art

Іспит на визначення рівня володіння державною мовою 2.0 (для виконання службових обов’язків)

Роби цей світ яскравішим! Art

Роби цей світ яскравішим!