Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі»

В. Сухомлинський

Зараз в каталозi

Музично-поетична творча зустріч з директором наукової бібліотеки Переяслав-Хмельницького педагогічного університету Ольгою Шкірою

Другого грудня 2016 року у викладацькій читальній залі   ім. Н. О. Фоменкової науково-технічної бібліотеки відбувся музично-поетичний творчий вечір Ольги Шкири.

 

Шкира Ольга Іванівна бібліотекар за фахом, директор бібліотеки Переяслав-Хмельницького університету. Заслужений працівник культури України (2012). Має стаж бібліотечної роботи 30 років. В Державному вищому навчальному закладі «Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди» працює з першого року його відкриття (1986). З травня 1998 очолює наукову бібліотеку Переяслав-Хмельницького педагогічного університету. Під її керівництвом бібліотека із обслуговуючого структурного допоміжного підрозділу університету перетворилася у зразковий освітньо-інформаційний центр регіону. Започаткувала реорганізацію бібліотеки філії у науковий осередок університету. Ініціювала організацію творчої бібліотечної лабораторії, в рамках якої реалізуються проекти «Сковородіана», «Київщинознавство», «Козаччина», «Наукова еліта Переяславщини». Є автором та співавтором наукових праць та численних публікацій у фахових виданнях.

 

Але Ольга Іванівна не тільки досвідчений фахівець, вправний керівник, чарівна жінка. Вона творча, окрилена людина, складає поезії і, до того ж, дуже натхненно, красиво співає українських пісень без музичного супроводження. А ще — вона цікавий оповідач, чудово знає історію свого краю, може годинами розповідати про історичні пам’ятки рідного міста – Переяслав-Хмельницький.

 

Цього разу наша колега презентувала слухачам сигнальний примірник своєї першої віршованої збірки «Доляна». До неї епіграфом були вибрані чудові поетичні строки Ліни Костенко:

Я вибрала Долю сама

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці…

            «Доля»

Дуже важливо для кожної людини знайти свій вид самовираження чи то в кар’єрному зростанні, чи то в професійному успіху, чи то в творчому розкритті. Самовираження у творчості через віршування є ефективним психотерапевтичним методом, який допомагає людині виплеснути емоції або ж вирішити внутрішні проблеми. Віршування – це не лише мистецтво висловлювати свої думки за допомогою рими, але й духовна праця, спосіб спілкування через монолог до самого себе, творення чогось нового, раніше ніким не баченого. Поети не випадково виражають на паперові свої емоції, радість, біль, яскраву експресію. Адже творчість є істотною ознакою повноцінного життя і духовного розвитку особистості, необхідністю якої є вміння образного мислення, відчуття і розуміння багатства слова, розкриття природи художнього образу та символічності явищ предметів. Самовираження – це простий спосіб жити у злагоді зі своїм внутрішнім світом і бути щасливим.

Авторка читала свої вірші, передуючи їх коротенькими нотатками-відчуттями, які володіли її душею під час віршування:

(Мені часто дарують дарунок-символ Сову, поважаю цю дивну птаху)

 

СОВА

Мудрая сова

Смотрит на меня,

Взглядом обжигает,

Тайну навевает.

Красота ее видна:

Величава и нежна,

Ум и сердце в ней срослось.

Что ж, природе удалось!

15.01.2014

 

іршування інколи так захоплює! Відбувається структуризація думок! Народжується щось нове, неповторне!)

 

Я стихами говорю

 

Тонким промыслом творю

Никого я не корю

За любовь Благодарю!

 

Это нужное лекарство!

Душу треплет, ах коварство!

Так приходит вдохновенье!

Мне, другим на удивленье!

01.02.2014

 

 

(Війна не закінчується…Світ не спокійний…Сумні приходять думки)

 

 

БІЛЬ

 

Біль нестерпний не стихає,

Час злітає й душу крає,

Бо війна весь світ проймає,

А земля вогнем палає.

Боженько! Ти всіх прости!

Розведи війни мости,

Дай прозріння від біди,

 

Світлом і любовю поведи!

30.08.2014

сінь така красива. Приходить непомітно «бабине літо»: летить павутиння, дерева розфарбовані в золотаві кольори, небо блакитне, повітря кришталеве…така краса! Як можна цього не помітити?)

 

День осінній золотавить,

Кришталевим сяйвом бавить!

 

Сонце променями ніжить,

Світлом, лагодою тішить…

01.10.2014

 

(Мамі Вірі Мефодіївні Братчик-Бережній в день 80-ліття)

 

МАМА

 

Руками ніжно обіймає,

Голубить, пестить, забавляє,

Земний наш Ангел, то є МАМА

 

В ній цілий світ палітри гама.

Її робота – нас любити,

Її покликання – служити

Добру і світлу без прикрас

В такий стрімкий, примхливий час.

Вклоняємось її терпінню,

 

Пишаємось її умінню

В ладу тримати нас – ми рідні,

 

Хто шкодить роду – люди бідні…

Матусю рідна, нас простіть,

На долю нас благословіть.

Спасибі Вам, що ви в нас є,

Земна краса хай сили Вам дає!

27.04.2016

 

 

(В день памяті про тата Братчика Івана Миколайовича)

 

Татове фото

 

 

Дивлюсь на фото тата

Про нього думкою згадаю,

В омріяне дитинство поглядаю.

 

Похмурий погляд тата,

Стомлене обличчя,

 

В душі гарцює повне протиріччя.

Батьківське серце добре,

Сповнене терпінням,

 

Це захист, моноліт,

Наповнений умінням

Любити ближнього,

Нести батьківський хрест…

Сховаю фото, помолюся,

 

Батьківською любовю огорнуся…

25.11.2016

 

(До мрії було так близько, я її чекала весь день… а вона відбулася лише наступного дня… Мрію потрібно любити і головне – вірити в неї!!! )

Мрію чекала…та й відпустила

Траєкторію думки у русі змінила…

Мрія відчула,

Душею прозріла,

Відлуння зустріла,

Збулася, зуміла!

19.11.2016

 

 

А рядки поезій доповнювала українська пісня — піднесена, урочиста, а іноді — сумна і ніжна. Щире, проникливе виконання, красивий, глибокий, впевнений голос нашої гості надихав слухача на інший рівень сприйняття пісні а-caрpellа – без супроводу музичних інструментів. Це дуже давня і складна форма співу, так як потребує від виконавця всіх його душевних щедрот і сили голосу, вміння володіти цим дивовижним інструментом. Особливо таке виконання затребуване в народній музиці.

На разі небагато виконавців співають саме а-caрpellа, так як даний музичний прийом співу є дуже важким і не кожному під силу з ним впоратися. Але те, як робила це Ольга Шкира, було, без перебільшення, прекрасно, розкішно, чудово!

Час зустрічі пролетів непомітно. Присутні затаїли подих, дослухаючись до чарівного виконання пісні, сказаної серцем.

Наприкінці зустрічі Ольга Іванівна висловила подяку за сприяння в організації зустрічі, а ми в свою чергу, сподіваємось на продовження спілкування, бо доторкання до прекрасного наповнює наше життя радістю. Зичимо нашій гості життєвої енергії, високого натхнення, творчого довголіття та з нетерпінням чекаємо нових зустрічей!!!

На добру згадку зроблено декілька фото.

 

Відділ громадської інформації

НТБ НГУ