Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі»

В. Сухомлинський

Презентація раритетного перевидання книги Д. І. Яворницького «Дніпрові пороги» 1928 р.


«Дніпро, могутній, широкий, повноводний…»

 

«…ПРОЙТИСЬ З ЯВОРНИЦЬКИМ ДНІПРОВИМИ ПОРОГАМИ —
СЕ Ж ПЕРЕЖИТИ ВСЮ МИНУВШИНУ, УЯВИТИ У ВСІХ
ДРІБНИЦЯХ ЗАПОРОЗЬКЕ ЖИТТЯ…»

Євген Чикаленко

08 листопада 2017 року в студентській читальній залі ім. М. Я. Біліченка науково-технічна бібліотека зібрала університетську спільноту та гостей для презентації раритетного перевидання книги Д. І. Яворницького «Дніпрові пороги» 1928 р.

Захід відкрив директор бібліотеки Геннадій Анатолійович Онищенко, звернувши увагу, що 7 листопада відзначалася 162-га річниця від дня народження академіка Дмитра Івановича Яворницького. Символічним є те, що саме в ці дні завдяки спогадам про славетного науковця Дмитра Яворницького усі бажаючі зібралися під покровом затишної зали, щоб мати змогу доторкнутися до своїх витоків, дізнатися ще більше про історію рідного краю, гортаючи сторінки такої унікальної книжки, яка потрапила до фондів бібліотеки.

Раритетну книгу «Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом»  було перевидано із збереженням стилістики та нумерації сторінок оригіналу, але з усуненням друкарських помилок і неточностей. Для значної кількості світлин альбому віднайдено оригінали. Книгу доповнено сучасною передмовою співробітника Національного заповідника «Хортиця» Олега Власова, примітками та ілюстративним додатком, більшість з яких публікується вперше. Особливістю є наявність найповнішої карти-схеми порогів Дніпра, що поєднує свідчення понад 30 карт. Видання розраховане на істориків, краєзнавців та всіх, кого цікавить українська минувшина. Книгу видано в Харкові, в 2016 р., упорядником та видавцем є  Олександр Савчук.

Коли стало відомо про затоплення порогів Дніпра для будування Запорізької Дніпрогес (Дніпрельстану), Дмитро Яворницький очолив так звану Дніпробудівську археологічну експедицію. Група видатних науковців провадили дослідження: П. А. Козар, М. О. Міллер, Д. І. Яворницький, А. В. Добровольський, В. А. Грінченко. Наприкінці 1931 р. Дніпровкі пороги будуть затоплені разом із навколишніми селами та археологічними пам’ятками. Тому академік Дмитро Яворницький як один з найавторитетніших істориків українського козацтва подає не лише історичну, а й цікаву гідрологічну, природознавчу інформацію щодо території порогів Дніпра. Козаки тут утворили своєрідну утаємничену локацію, про що складено сотні легенд та оповідок. Будучи чудовим етнографом, Дмитро Яворницький звертав увагу на усні джерела і мав щастя поспілкуватися із літніми мешканцями території Дніпровських порогів. Це дало свій результат: десятки цікавих топонімів, їхнє лексичне походження в поясненні місцевих мешканців – все завдяки фольклористичним підходам науковця.

Завдяки директору Меморіального будинку-музею академіка Д. І. Яворницького Яні Тимошенко присутні на презентації дізналися багато цікавих історичних фактів про долю першого видання цієї книги. В своїй оповіді Яна Петрівна дуже влучно використала документальну хроніку тих часів. А в уяві присутніх поставала велична постать археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, невтомного вченого й полум’яного патріота України.

Розкриваючи історичний та геологічний зміст Дніпрових порогів, до розмови долучився проректор з науково-педагогічної та навчально-виховної роботи Юрій Тимофійович Хоменко, який зазначив -«В історичному, науковому, навчальному аспектах ця книга має дуже важливе значення для виховання у студентської молоді почуття поваги та любові до історичних пам`яток рідної землі».

2008 року отримано рішення про створення Регіонального ландшафтного парку «Дніпрові пороги». Про це з великим захопленням та ентузіазмом розповідав доцент Національного університету імені Олеся Гончара, виконуючий обов'язки директора ландшафтного парку «Дніпрові пороги» Вадим Манюк. - «Дніпрові пороги» - то є найліпший бренд нашого регіону, який потрібно відроджувати та відповідально розвивати».

   

Серед співробітників нашого університету чимала кількість лоцманських потомків. Такою є Надія Гринько, керівник Інформаційно-аналітичного центру університету, прямий нащадок роду Полторацьких. Надія Іллівна з гордістю показувала унікальні світлини своїх пращурів, які трепетно зберігаються і донині в її сім`ї. Радо ділилася спогадами, що винесла з дитинства, про своїх діда-прадіда – лоцманів на дніпровських порогах.

На захід Надія Іллівна також запросила для «підтримки» свою родину: доньку Оксану, онуків — Софію та Ігната. З побажаннями для всіх присутніх шанувати свій рід, зберігати те найкраще, що є в кожній родині, вони заспівали «Многая лєта». Це було дуже зворушливо та щиро.

  

Творчий колектив Центру культури української мови імені Олеся Гончара у складі професора Світлани Ігнатьєвої, доцента Ірини Цуп`як та старшого викладача Наталії Костюк з піднесенням говорили про надзвичайну подію, яка, безперечно, набуває непересічного значення для нашого регіону в загалі і Гірничого університету зокрема — нове перевидання "Дніпрові пороги". А студент факультету Менеджменту Богдан Шевчик завірив, що така унікальна книга буде цікава й молоді.

Урочистість моменту підтримали наші друзі та колеги - чоловічий вокальний ансамбль «Обертон». Його виступи завжди прикраса будь-якого заходу, що проводить бібліотека.

Відеорядом презентації опікувалися співробітники бібліотеки Тетяна Недайвода та Лариса Лоздан, велика вдячність їм за це.

Повага до історії країни та її природи — складові патріотизму, без якого не можлива перемога в боротьбі за незалежність. У цьому сенсі книга Д. І. Яворницького «Дніпрові пороги» дуже важлива, бо містить частину історичної пам`яті Півдня України.

До останніх днів вчений дотримувався свого життєвого кредо: "Працюй, працюй, не вдивляючись уперед і не озираючись назад; працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого ні нагороди, ні подяки; працюй, поки служать тобі руки і поки б’ється живе серце у твоїх грудях; працюй на користь свого народу і на користь своєї Батьківщини..."

Це можна сприймати як заповіт нащадкам.

   

Відділ громадської інформації

НТБ НГУ