Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі»

В. Сухомлинський

Зараз в каталозi

«Відлуння срібної арфи»

21 грудня у викладацькій читальній залі ім. Н. О. Фоменкової відбулася творча зустріч з українською поетесою Надією Філенко. Нещодавно Надія Іванівна відзначила свій ювілей. Тож багато поціновувачів її таланту зібралися щоб привітати мудру жінку, люблячу маму, гарну господиню, добру сусідку, дбайливу бабусю з нагоди її високоліття.

 

Дуже багато теплих слів було сказано. Серед вітаючих були: вчитель, редактор, поет, член української спілки письменників Віктор Начиняний; Центр культури української мови ім. О. Гончара; відома письменниця Леся Степовичка; дует Ірена та Анатолій Бобошко; шанувальники творчості пані Надії Антоніна Дибріна, Любов Лупацій та Надія Гринько; відомий в Україні поет, патріарх української поезії та кузен пані Надії Микола Антонович Миколаєнко; поетеса Надія Іванівна Бєльчєнко; лауреат міжнародного конкурсу та телепрограми «Шанс», дипломант всеукраїнського конкурсу вокалістів, співак, композитор та кінорежисер Олег Мелещук; поетеса Лариса Омельченко; поет та літературознавець Кость Семенович Дуб, а також приятелька пані Надії, гумористка Ніна Володимирівна Молодіна.

На зустрічі прозвучали і слова вітання на адресу Миколи Антоновича Миколаєнка, який теж нещодавно відсвяткував свій день народження.

Надія Іванівна, за її словами, народилася із Тарасом Шевченком в душі та з любов’ю в серці до України. А ще у неї є талант від Бога – вміння і бажання писати вірші і пісні, якими вона оспівує, прославляє свою маленьку Батьківщину і тим самим несе любов і світлі почуття до свого народу та своєї країни!

 

Надія Іванівна дала життя трьом синам, взяла на виховання племінника-сироту. Багата на онуків — їх у неї п`ятеро, а є ще й правнуки Єва та Дмитро. Сама дитя війни, ветеран праці. До людей ставиться шанобливо й доброзичливо — і цим зачаровує. Недарма її називають «матір`ю Терезою» за непоказне милосердя, співчуття, турботливість, нескінченну доброту. Навіть мама казала Надійці, дівчинці бравій: «У тебе, голубонько, хоч сама ти мала, — велике серце».

 

Чужа біда — то й мій великий біль :

Немов посипали на рану сіль,

Несу цей тяж усе своє життя,

Щоб мати віри щире опертя.

Як хочеться, мов сонечко, сіять,

Всіх приголубить, лагідно обнять,

Щоб люди ощасливлені були

І довго-довго в радості жили.

  

          У поетів зазвичай бувають два періоди злету натхнення: легкокрила юність, не обтяжена ні родиною, ні турботами, і «золота осінь», коли сімейні клопоти й заробляння коштів на прожиття перестають бути пріоритетними, тож на перший план виходить те, чим людина жила й про що мріяла.

          Так сталося і у Надії Іванівни. Хоча вона писала вірші все життя, та лише у 2010 році вдалося їй видати першу поетичну збірку «Крила дає надія» — завдяки відомому в Україні поетові-земляку, кузену Миколі Миколаєнку, який побачив, що із зернинки вже проріс колос та порадив показати його людям.

З почуттям вдячності поетеса присвятила знаному поетові такі рядки:

Ти крила дав, щоб я, мов птах, літала,

І я — літаю, бурям насупрот.

І доки я літаю, твердо знаю.

В житті моїм — надійний ти оплот.

 

          А далі — мовби прорвало греблю: услід за першою виходять ще декілька збірок («Вечірня сповідь», «Вино в тонкому кришталі», «Вишивані рушники поезій», «Мої пісенні береги» та ін..). А також художньо-документальна повість «Троянда на снігу».

 

  

Кредо віршів пані Надії, як і всього її життя: нести людям Добро. Це закладено в ментальності автора: нищити й викорінювати зло, творити і захищати добро. Це в неї від Бога і від Матері:

 

«не знаю вищої відради,

як витворить комусь добро…

Не для піару чи параду:

природно, як тече Дніпро».

 

          Сьогодні Надія Філенко веде активне творче й громадське життя, пише вступні статті до нових книжок колег по перу, має досвід роботи з видавництвами, буває на презентаціях творів поетів, встановила особисті контакти з письменниками та вченими-літературознавцями. Це сприяє підвищенню рівня творчої майстерності поетеси.

 

Мої вірші, налиті добротою,

Хай зігрівають душі читачів.

Нехай не буде їхня доля злою,

Дає до хліба й солі калачі.

 

Нам сонце сяє і Дніпро співає.

Життя — прекрасне, люди, то й живіть!

Я — серед вас у любім Ріднокраї

Піснями сподіваюсь продзвеніть.

 

І на прикінці зустрічі Надія Іванівна Філенко прочитала декілька своїх віршів і щиро подякувала бібліотеці та всім хто не байдужий до її творчості.

Завершив зустріч директор бібліотеки Геннадій Анатолійович Онищенко, який висловив побажання творчого натхнення, вдячних читачів та сподівання на подальшу співпрацю.

Захід супроводжувався яскравою презентацією «Відлуння срібної арфи», яку підготувала завідувач відділу Тетяна Недайвода.

 

Відділ громадської інформації НТБ НГУ