Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі»

В. Сухомлинський

Зараз в каталозi

Про біблійні полотна у віршованій формі

21 лютого 2018 року науково-технічна бібліотека знов запрошувала шанувальників таланту Людмили Некрасовської та її відомого літературно-художнього циклу лекцій «Поетичне осмислення біблійних сюжетів у живописі». Цього разу розповідь була про Книгу Суддів, або епоху Суддів.

 

«Епоха Суддів могла зародитися тоді, коли зародилася епоха царів» — так розпочалася чергова оповідь.

 

Трохи з минувшини… Книга суддів — частина Біблії, Старого Заповіту. У ній викладається історія євреїв від смерті Ісуса Навина до початку царювання першого царя Ізраїля Саула, приблизно з 1240 р. до н.е. до 1050 р. до н.е., тобто період, що входить до Епохи Суддів.

 

 Книга суддів дає повну картину що відбулося з вибраним Богом народом після того, як він осів у Обіцяній землі. Вони почали зєднуватися з місцевими племенами і поклонятися поганським богам, вели розпусний образ життя. Бог карав ізраїльтян за їх гріхи, навіть, через їхніх ворогів.

 

 Страждання, які переживав народ, приводили його до каяття, опісля чого Бог їх знову милував. Бог використовував суддів, щоб спасти Ізраїль, але робив так, щоб ті не подумали, що отримали перемогу своїми силами (Гедеон і 300 чол., хоч могло бути кільканадцять тисяч, той же Самсон, Девора). Бог вчив та настановлював свій народ, навіть, ситуація з Далілою, полон Самсона була використана для того, щоб винищити ворогів.

                  

Дебора

 Из веры чистого колодца

Хлебнуть безмерной глубины,

Быть женщиной и полководцем,

Судьёй и символом страны,

Верша, ведя и вдохновляя.

И страх на дне души скрывать:

Ведь я совсем не понимаю

Того, как нужно воевать,

Но, продолжая улыбаться,

Многозначительно молчу.

О, как мне хочется прижаться

К мужскому сильному плечу!

Я б этой радости вкусила

Так, чтоб вовек не позабыть!

Хоть раз, Господь, даруй мне силы

Девичью слабость проявить,

Позволь мне в сонме дел бурлящем

Постигнуть мира благодать,

Где проигрыш для женщин слаще

Мужского счастья побеждать.

 

 Книгу Суддів можна охарактеризувати як «епічну» літературу з романтичними та військовими сценами, які подані в деталях. Ми бачимо силача Самсона, який робить великі справи, показані його війни та кохання, але видним є його падіння, яке було карою Божою за його гріх, хоч сам він і був винен в тім. Девора та Варак, Руфь зі своїм сином Овідом, пророк і останній суддя Ізраїля Самуїл та інші біблійні персонажі також яскраво ілюструють ці тенденції, дехто навіть порівнює книгу Суддів з Іліадою та Одисеєю.

 

Також є багато згадок про традиції, звичаї, релігійні та моральні реалії, нам теперішнім не дуже зрозумілі.

 

               

 

***

Когда ты злу не противостоишь,

Его легко вершат твои родные.

Не пресекая лиха, ты — бесстыж,

Ведь прикрываешь их дела срамные.

Как смели вы у Господа украсть?!

Как вы народ решились объегорить?!

Всевышний обуздает вашу власть

И не позволит Господа позорить.

Но этот грех падёт на весь народ,

Который не сказал злодеям: «Хватит!»

Творец у татей жизни отберёт.

Народ защиту Божию утратит.

Что ждет теперь страну — подумай сам.

Спешит бесславье следом за алчбою.

Ты должен был внушить своим сынам,

Чтоб посягать не смели на чужое!

За все вам доведётся отвечать!

На лиходеев Бог найдёт управу!

Придётся филистимлянам отдать

Страну, Ковчег Завета, жизнь и славу!

Запомни и потомкам передай:

Кто грабит свой народ и Бога, -

На небе не найдёт дорогу в рай,

А на земле отыщет в ад дорогу!

 

    

 

Звучання живого поетичного слова, зображення на екрані картин Мікеланджело, Рубенса, Рафаеля, Пуссена, Бруні, Доре та ін. створили дивовижну атмосферу в залі, а піднесений настрій поетеси мимоволі передавався й слухачам.

 

Відділ громадської інформації НТБ НГУ