Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі»

В. Сухомлинський

Зараз в каталозi

Володимир Вернадський - український вчений, якого порівнюють з Ньютоном і Ейнштейном (до 155-річчя від дня народження)

«Я вірю у велике майбутнє України…»

В. І. Вернадський

 

Володимир Іванович Вернадський (12 березня (28 лютого) 1863 р. - 6 січня 1945 р.) був видатним вченим кінця ХІХ початку ХХ століття, знанням якого було затісно в рамках виділених тоді наук. Дослідження науковця випередили свій час, а його ідеї багато в чому були пророчими.

Володимир Іванович один із засновників Української академії наук, дійсний член та її перший голова-президент (з 1918 року). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

Він збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Весь довгий життєвий шлях академіка В. І. Вернадського – це шлях наполегливої праці, і яскравих творчих думок.

В. І. Вернадський за життя опублікував 473 наукові роботи. Заснував нову науку — біогеохімію і вніс величезний внесок у геохімію.

Перу Володимира Вернадського, крім наукових, належать і філософські твори.

Десятиліттями, цілими століттями вивчатимуться і поглиблюватимуться його ідеї, а в працях відкриватимуться нові сторінки, які ставатимуть джерелом нових пошуків. Багато дослідників наснажуватимуться його гострою, настирливою, завжди геніальною творчою думкою; молодим поколінням він повсякчас буде вчителем у науці та яскравим взірцем плідно прожитого життя.

Викладацька читальна зала ім. Н. О. Фоменкової