Що таке 35 років для вічності – час незбагненно короткий, одна мить.  А для одної конкретної людини?.. Наслідки Чорнобиля – найбільшої за всю історію ядерної енергетики (до вибуху на АЕС «Фукусіма-1») техногенної катастрофи як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічними збитками – ще довго відчуватимуть і сучасники, і прийдешні покоління.

Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі –  такі результати аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. Її уроки ще повністю не осмислені, хоча вже три з половиною десятиліття людство живе в реальності, яка настала після того трагічного квітневого дня.

Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи в пам’яті народній подвиг ліквідаторів. У вересні 2003 року на саміті СНД тодішній президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Ця пропозиція була підтримана Радою глав держав СНД.

Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії − вельми складне завдання для медицини та статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, викликана онкологічними захворюваннями.

Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.

Якби не мужність та самовідданість робітників станції, пожежників, вчених, військових і добровольців, які ризикували своїм життям і здоров’ям, які виконали тоді, в 1986 році, безпрецедентні за своїми масштабами та складністю роботи щодо термінового усунення наслідків цієї трагедії, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби  трагедії не лише для України, а й всього світу.