Говоріть українською – вона живе завдяки нам!

21 лютого в Україні й світі святкують Міжнародний  день рідної мови. Він був проголошений Генеральною конференцією Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) у листопаді 1999 року з метою сприяння мовному та культурному розмаїттю та багатомовності.

Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Для багатьох людей рідна мова найкраща у світі, особливо для тих, хто живе в іншомовному регіоні. І рідна мова в такому випадку є чудовим способом залишатися на зв’язку з батьківщиною та культурою. Саме тому так важливо пам’ятати своє коріння та вітати рідних та близьких людей з цим чудовим святом.

На жаль, кожні два тижні у світі зникає чиясь одна рідна мова. З нею зникає ціла культурна спадщина.

СВІЧЕЧКА БУКВИ «Ї»

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»,

а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви «є»,
що зрізаний з неба
разом із ниточкою.

Бо кажуть, дитино,
що мова наша – солов’їна.
Правильно кажуть.

Але затям собі,
що колись
можуть настати і такі часи,
коли нашої мови
не буде пам’ятати
навіть найменший
соловейко.

Тому не можна покладатися
тільки на солов’їв,
дитино.

Іван МАЛКОВИЧ

Мова, наша мова, мова кольорова,        
В ній гроза травнева, тиша вечорова.
Мова наша, мова – літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Мова, наша мова – мрійнику – жар-птиця,
Грішнику – спокута, спраглому – криниця.
А для мене, мово, ти – як синє море,
У якому тоне і печаль, і горе.

Мова наша, мова – пісня стоголоса:
Нею мріють весни, нею плаче осінь.
Нею марять зими, нею кличе літо,
В ній криваві рими, сльози «Заповіту».

Я без тебе, мово, – без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє!

Юрій РИБЧИНСЬКИЙ    

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим РИЛЬСЬКИЙ

РІДНА МОВА

Мова кожного народу

неповторна і – своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові

і потоки гомонять;

зелен-клени у діброві

по-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

колосисту – на віки –

українську рідну мову

в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина – так, як мати,

мова в кожного із нас!

Оксана ЗАБУЖКО

                                                                                      

Вас може так само зацікавити

Лоцмани Дніпрових порогів Art

Лоцмани Дніпрових порогів

Вебінари травня від Web of Science українською. Art

Вебінари травня від Web of Science українською.

Дайджест діяльності Групи співпраці бібліотек Альянсу українських університетів за 2025-2026 рр. Art

Дайджест діяльності Групи співпраці бібліотек Альянсу українських університетів за 2025-2026 рр.

Руйнування стереотипів про світ незрячих Art

Руйнування стереотипів про світ незрячих