Бувають люди, яких можна назвати творцями свого часу. Згадаємо поіменно тих, хто звеличували наше місто – письменників, архітекторів, музикантів, науковців, художників, які народилися у Катеринославі-Дніпропетровську, чиє життя та діяльність були пов’язані з нашим містом.
Ми, дніпряни, за правом пишаємось славетними земляками. Їхні імена навічно увійшли в історію міста. Збережемо пам’ять про великих митців.
Ім’я Андрія Яковича Фабра в історії Катеринослава пов’язане з серединою XIX століття, коли він протягом десятиріччя (1847-1857) обіймав посаду Катеринославського цивільного губернатора.
Що може зробити чиновник для міста та його мешканців, щоб його запам’ятали, та ще й згадували по-доброму? Фабру вдалося міцно з’єднати нагірну та прибережну частини Катеринослава – «зрізати гору», заснувати музей, посадити бульвар… Будемо пам’ятати, що історичний вигляд нашого міста склався завдяки зусиллям цієї чудової, але незаслужено забутої людини. Історія його життя не тільки цікава, а й повчальна для сучасних керівників міста.
«Козацький Батько» – так називали історика, археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, письменника, дослідника історії козаччини Дмитра Івановича Яворницького.
Лазарь Глоба, «Козак –садівник» – полковий осавул. Його ім’я відоме всім мешканцям міста. Але хто він і як жив знає далеко не кожен. З Глобою пов’язана історія Катеринослава, адже його сади (які він посадив за власні кошти) давно стали прекрасними парками нашого міста .
Писаржевський Лев Володимирович – один із найвідоміших учених кінця XIX-початку XX ст., основоположник цілої низки фундаментальних розділив сучасної хімії, талановитий організатор науки, педагог, ректор.
Поль Олександр Миколайович ще за життя мав велику кількість епітетів, з яких найбільш вражаючим був – «степовий (новоросійський) Колумб». Громадський і культурний діяч, підприємець, археолог, колекціонер, меценат. Він зробив значний внесок у перетворення Катеринославщини на провідний центр гірничодобувної і металургійної промисловості. Захоплювався збиранням предметів старовини, насамперед пов’язаних з історією Запорозького козацтва. Відкрив у Катеринославі приватний археологічний музей. Після смерті Поля колекція музею була передана до Катеринославського музею, заснованого у 1907 році на вшанування його пам’яті.
Олена Блаватська – релігійний філософ (теософія), письменниця, мандрівниця, окультист, митець, дослідник древніх учень, одна із засновниць теософічного товариства, релігієзнавець.
Іван Манжура – український поет, етнограф, фольклорист. Мандруючи українськими селами і містечками, збирав місцевий фольклор – пісні, перекази, прислів’я, казки, які виходили окремими збірками. Записав близько 900 українських пісень, серед яких колядки, щедрівки, духовні твори.
Павло Загребельний – письменник, автор багатьох романів («Диво», «Роксолана», «Європа 45» та інші). Навчався на філологічному факультеті у Дніпропетровському університеті. По його закінчені майже півтора десятиліття журналістської роботи в обласній газеті, яку поєднував з письменницькою працею.
Олесь Гончар – письменник, громадський діяч. Його твори видані майже 40 мовами світу.
Леонід Коган – скрипаль-віртуоз. Народився у Катеринославі. «Один із найчудовіших музикантів сучасності» – так назвала його закордонна преса.
Красносельський Олександр – значний внесок у формуванні архітектурного обличчя Катеринослава-Дніпропетровська (30 споруд у місті).
Макаров Олександр Максимович – видатний ракетобудівник, колишній директор «Південного машинобудівного заводу», двічі Герой соціалістичної праці. Зробив потужний внесок у становлення й розвиток виробництва ракетно-космічної техніки.
Михайло Кузьмич Янгель – конструктор ракетно-космічної техніки, академік АН України. Під його керівництвом розроблені ракети різного призначення.
Павло Нірінберг – заслужений архітектор України . За його проектами було збудовано чимало будинків у місті. Це і будівля цирку біля набережної Дніпра, будівля Дніпровської місцевої ради на пр. Д. Яворницького, 28-ти та 26-ти поверхові висотки на жилмасиві «Перемога» та багато інших споруд. П. Нірінберга називали «дніпропетровським Гауді».
Олександр Галіч (Гінзбург) – відомий бард, поет, драматург. Народився у Катеринославі.
Бородай Василь Захарович – скульптор, автор пам’ятників і монументів. Достатньо згадати монументальну скульптурну композицію засновникам Києва – Кию, його братам Щекові, Хориву та сестрі Либідь у Києві. Народився В. Бородай у Катеринославі.
Анатолій Михайлович Жежер – відомий майстер пензля. Його картини добре знають не тільки у Дніпрі, але й далеко за межами. Зробив помітний внесок у розвиток українського і світового мистецтва. Його роботи зберігаються у Дніпровському художньому музеї, історичному музеї ім. Д. Яворницького, музеї українського живопису, у приватних колекціях США, Угорщини, Канади, Австрії, Польщі)
Іван Сергійович Паторжинський – педагог, співак, виконавча майстерність якого належить до золотого фонду української культури. Хоч був Іван Сергійович вже відомим співаком і працював на київській сцені, та рідного міста не забував, не раз виступав у Дніпропетровському оперному театрі.
