Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей.

Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії.

Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою.

Поезія – динамічна мова життя. Поезія – абстрактна структура, що здатна вмістити цілий Всесвіт індивідуальності, переживань та історії народу. Поезія – всеосяжна мова, яка зачаровує, надихає, спонукає до нових звершень і допомагає знайти вирішення особистих проблем, про які знаєш тільки ти. У поезії знаходимо прихисток у тяжкі хвилини, поезія підносить у проживанні радості… Зрештою, поезія об’єднує покоління, епохи, культури, нації!