Особливою подією стала презентація книги М.Чабана “Сучасники про Д.І. Яворницького” в івент-центрі “CoLibry”. Упорядник численних спогадів про козацького батька відомий краєзнавець, заслужений журналіст, член НСПУ, НСЖУ, та член Національної спілки краєзнавців України Микола Чабан представив свою унікальну роботу як високоякісний естетичний та історичний доробок. Свідчення багатьох відомих сучасників Дмитра Івановича – Олени Пчілки, Д.Дорошенка, С.Єфремова та ін. створюють яскравий колективний портрет невтомного шукача скарбів.

Це третє перевидання відомої книги автора (перше – 1995 р. видавництво «Дніпро»,  друге – 2006 р. видавництво «Ярославів Вал»), доповнене та виправлене, містить у двічі більше матеріалів за упорядкуванням та з  передмовою Миколи Чабана. Видання 2025 року, опубліковане міським видавництвом «ЛІРА» у твердій обкладинці та суперобкладинці на високоякісному крейдованому папері, має понад чотири сотні сторінок, містить величезну кількість фотодокументів різного хронологічного періоду. Фотогалерея  зображень та ілюстрацій постаті Яворницького складає майже 90 примірників.

Збірник склали спогади близько сотні сучасників про життя і діяльність видатного українського історика академіка Дмитра Яворницького (1885-1940).

Відомі діячі української культури та науки Олена Пчілка, Дмитро Дорошенко, Сергій Єфремов, Максим Рильський, Іван Сенченко, Наталя Полонська-Василенко та інші створюють колективний портрет запорозького батька,  невтомного літописця українського козацтва, шукача скарбів минулого рідного краю.

Видання присвячене 170 річниці від дня народження Дмитра Яворницького.

Упорядник та видавництво висловлюють подяку адміністрації Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького за надані для цього видання фотоматеріали з фондів музею. Також висловлюється щира подяка фоторедактору Павлу Павловичу Маменкові за надані авторські світлини та обробку ілюстративного фотоматеріалу книги.

РОЗМОВА НА ПАРОПЛАВІ

Дніпро заскливсь. По горах тепла тінь;

Ритмічно допотопні бють колеса.

«Звернись лицем до низового плеса

І хоч в думках зазивний поклик кинь.

Хай припливуть, за куренем курінь,

Чайки, чуби, що розігнав Нечеса,

І хай Сіркова стать довготелеса

Списом розкреслить надбережну рінь».

«Ні, вже не припливуть. Нову будову

Поклали ми на темну гладь Дніпрову,

В музей замкнули ми старовину.

А може й те, що весь той вік несвітський

Є тільки виплід молодого сну,

Що й досі снить романтик Яворницький».

Микола ЗЕРОВ

26.01.1931

Дніпровська політехніка і постать Яворницького нерозривно пов’язані між собою. Цей зв’язок має глибоке історичне коріння: засновники університету були сучасниками вченого, формували наукове середовище цієї епохи. І сьогодні образ Яворницького залишається символічним для міста, а справа навчання його пам’яті триває.

Постать Яворницького символічна для нашого міста.  Увічнення памяті академіка ще не закінчене .

З вітальним словом виступили проректор з наукової роботи Ігор Нікітенко та голова профкому Юрій Хоменко, які відзначили важливість наукової та просвітницької діяльності автора та наголосили на глибокому символічному зв’язку політехніки та постаті Д. Яворницького.

До обговорення долучилися і науковці кафедри філології та мовної комунікації. таким, було презентовано дослідження Валентини Біляцької та Геннадія Онищенка «Дмитро Яворницький у рецепції Миколи Чабана», опубліковане в п’ятому випуску колективної монографії «Палітра слова й тексту Січеславщини». Примірник видання автори урочисто вручили Миколі Чабану.

Серед учасників презентації також був Костянтин Дуб — поет, письменник, літературознавець, член НСПУ, педагог Миколи Чабана. Він говорив про Яворницького як про романтиката козацького характерника, поділився власною легендою «Як Дмитро Іванович Яворницький шаблю Івана Сірка придбав» (що була надрукована в газеті ДНУ  у 2013 р), а також висловив щиру вдячність автору за його творчу енергію, що надихає і об’єднує та тримає всіх нас і дає можливість жити і перемагати на своїй землі.

В обговореннях взяла участь Наталія Костюк (співробітник інформаційно-аналітичного центру університету), яка  високо оцінила роботу Миколи Чабана, відзначивши важливість дослідження мовного середовища епохи як для істориків, так і для філологів.

Цікавою родзинкою став виступ Олена Лазько, за фахом історикині (Донецький університет, 1973), етнологині, дослідниці культури малого етносу Надазовських греків (Маріуполь), після переселення з Донецької області, не втративши віру в перемогу, здобула нові сенси в історії та культурі Придніпров’я.

Символічним стало й те, що в місті живуть нащадки тих мемуаристів, чиї свідчення увійшли до книги. Несподіваним став виступ Євгена Чернецького, онука Кіри Гаєвської, яка теж залишила спогади про невтомного шукача скарбів.

Модератор заходу директорка Ірина Цюп’як побажала подальшиз звершень, пошуків та знахідок, а Микола Чабан наголосив, що його праця – не лише про минуле, а й про відповідальність перед майбутнім.