«Стефан ТАРАНУШЕНКО. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю. 2021»

Неймовірна історія подорожей Україною 1930-х років

«Стефан Таранушенко та його учень Павло Жолтовський змогли зафіксувати світ, який безповоротно зник.

90 років тому українські мистецтвознавці обійшли з фотоапаратом містечка й села майже всієї тодішньої України. Зі своїх експедицій вони привезли креслення та тисячі фото церков, синагог, костелів, будинків, містечок, сіл і відзняли інші унікальні пам’ятки, які пізніше були знищені. Побували також на Брянщині. Вчені робили це у переломний період колективізації – перед Голодомором – в кінці 20-х початку 30-х років ХХ століття. У 1933 році Жолтовського та Таранушенка арештували у сфабрикованій справі. Їх звинуватили в участі у «російсько-українському фашистському блоці». Неймовірна історія подорожей вчених залишалася відомою переважно для науковців».  

Науково-технічна бібліотека Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» отримала  подарунковий комплект: 2 примірники видання – «Стефан Таранушенко. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю» – та 1 комплект листівок із зображеннями храмів. Книга видана за підтримки Українського культурного фонду у межах програми «Культура плюс» за грантом 3PLUSI-26196. Передав цей чудовий подарунок до бібліотеки харківський Видавець Олександр Савчук.

У книзі зібрано розвідки Стефана Таранушенка, відомого українського дослідника дерев’яної архітектури, присвячені п’ятьом знищеним шедеврам української дерев’яної сакральної архітектури: Троїцькій церкві 1710 року в селі Пакуль на Чернігівщині, Покровській церкві 1759 року в місті Зіньків на Полтавщині, Вознесенській церкві 1759-1761 років в містечку Березна на Чернігівщині, Введенській церкві 1761 року в селі Артемівка на Харківщині, Миколаївській церкві 1760-х років в селі Нові Млини на Чернігівщині. У 1920-30-і рр. автор встиг їх обміряти та зафотографувати перед процесом тотального нищення пам’яток сакрального мистецтва совєцькою владою.

Автор фахової передмови до виданнякиянин  Віктор Вечерський, кандидат архітектури, мистецтвознавець, пам’яткознавець, спеціаліст з історії архітектури України доби козаччини і Гетьманщини, переконаний: тема відтворення втрачених пам’яток дуже дражлива.

Звертаємо увагу на елементи доповненої реальності: в кінці кожної розвідки розміщено QR-код, скануючи який читач зможе ознайомитися із 3d-моделями знищених храмів і скласти вичерпне уявлення про шедеври української дерев’яної сакральної архітектури, які ми втратили назавжди.

Висловлюємо подяку за можливість поповнення бібліотечного фонду цікавим та корисним виданням, що стане в нагоді не лише архітекторам, а й усім шанувальникам українського народного мистецтва.

Про проєкт “Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури»

Таранушенко Стефан Андрійович, (1889–1976)

Мистецтвознавець, музейник, видатний дослідник української архітектури, декоративного та станкового мистецтва, пе­редусім дерев’яного будівництва, іконо­стасів.

Народився в сім’ї ремісників, (м. Лебедин на Харківщині). Навчався в народному й міському училищі Лебедина, завершив заочно середню освіту в Охтирській класичній гімназії, заробляючи уроками з латини. Потім вступив на слов’янсько-руське відділення історико-філологічного факультету Харківського університету й закінчив його 1916 року з дипломом першого ступеня. Там слухав лекції відомих учених М. Сумцова. Д. Багалія, Ф. Шміта. Одна з перших студентських розвідок – «Українські рекрутські народні пісні». За конкурсну роботу «Іконографія українського іконо­стасу», подану під гаслом «Лебідь», Таранушенко отримав золоту медаль.

Стефан Таранушенко і його наукова спадщина

У 1930-х роках вчені України рятували храми від забуття та …

На основі унікальних фото Таранушенка та Жолтовського Радіо Свобода розповідає, якою була Україна до Голодомору і що вона втратила назавжди.

За матеріалами з відкритих джерел

Також нагадаємо, що 2017 року у бібліотеці відбулася презентація перевидання раритетної книги Д.  І. Яворницького «Дніпрові пороги» (1928 р.), яке було відтворено саме видавцем Олександром Савчуком:

Яворницький Д. І. Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом / Дмитро Яворницький ; [передм. та прим. О. Ю. Власова ; упоряд. О. О. Савчука] ; Ін-т археології НАН України, Дніпропетровський нац. історичний музей ім. Д. І. Яворницького [та ін.]. – Харків : Видавець Савчук О. О., 2016. – 193 с. ; 119 іл. – (Серія «Слобожанський світ»; Вип. 9).

Вас може так само зацікавити

17 квітня – Всеукраїнський день довкілля Art

17 квітня – Всеукраїнський день довкілля

«Українське село першої половини XX ст. через призму людської пам’яті : зі збірок спогадів, зібраних Вірою Аннусовою» Art

«Українське село першої половини XX ст. через призму людської пам’яті : зі збірок спогадів, зібраних Вірою Аннусовою»

Епічний геній української культури (13 травня – 170 років від дня народження Панаса Мирного) Art

Епічний геній української культури (13 травня – 170 років від дня народження Панаса Мирного)

Боротьба за свідомість… Art

Боротьба за свідомість…