16 лютого о 13.00 на онлайн-платформі Teams відбулась зустріч з литовським журналістом Річардасом Лапайтісом, який став очевидцем Першої Карабахської та Першої чеченської воєн, пережив російський полон.

Тема лекції: «Ходжалинська трагедія – один з перших і найбільш масових військових злочинів на пострадянському просторі. Як безкарність злочинців вплинула на наступні прецеденти».

Модерувала онлайн-зустріч кураторка українсько-азербайджанських проєктів журналістка Марина Гончарук.

Зустріч відбулась у переддень пам’яті жертв Ходжалинської різанини, який відзначається 26 лютого, коли вірменські бойовики разом з росіянами 366 мотострілецького гвардійського полку жорстоко вбили мирних жителів азербайджанського міста Ходжали. На жаль, світова спільнота не відреагувала належним чином на порушення територіальної цілісності Азербайджану, на військові злочини проти азербайджанського населення. Згодом світ побачив аналогічні прецеденти у різних куточках пострадянського простору…

Річардас вперше прибув в Азербайджан на початку лютого 1992 року. Якими він пам’ятає ті моторошні події? Як зважився згодом висвітлювати факти та свідчення Першої чеченської війни? Що дало сил пережити російський полон? Чому світ не зупинив тих, хто здійснює окупаційну політику та воєнні злочини? Про це та інше йшла розмова під час зустрічі у Teams.

За спогадами Річардаса Лапайтіса про Ходжалинську трагедію знято фільм «Безкінечний коридор».

Звертаючись до студентської молоді, а саме вона, переважно, складала аудиторію слухачів-учасників зустрічі, Річардас Лапайтіс спробував провести паралелі між подіями, учасником яких йому довелося стати і тим, що зараз відбувається в Україні. Причини, з яких кояться подібні страшні злочини проти людяності, на думку журналіста, криються в безкарності, вседозволеності та ненажерливості окремих політичних диктатур.

Також наголосив на тому, що Україні випала важка доля і в той же час важлива місія подолання лютого ворога, очищення своєї землі від скверни, збереження цілісності країни та суверенітету держави.

Насамкінець пан Річардас відповів на численні запитання учасників зустрічі, дякував за запрошення, а також зазначив, що був би дуже щасливий, якби йому випала нагода відвідати Україну вже сьогодні, коли в ній відбуваються такі доленосні події не тільки для одної, окремо взятої країни, а й для усього світу!