Істина відкривається в тиші тим, хто її розшукує
Д. І. Менделєєв
2019 рік Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародним роком Періодичної таблиці хімічних елементів у зв’язку з 150-річчям з дня створення цієї таблиці Дмитром Івановичем Менделєєвим.
Відкриття періодичної системи елементів – одна з найбільш значущих подій в історії хімії і прикладної науки. Без неї неможливо було б провести цілий ряд досліджень ХХ століття. До того часу вчені вже відкрили 64 елемента (тобто знали їх атомні ваги і пр.) залишалося тільки розташувати ці елементи належним чином. Але чомусь ніяк не знаходилася людина, яка змогла б проникнути в цю таємницю, розгадка якої, здавалося, була зовсім поруч. Наприклад, француз Шанкуртуа шукав закономірність, розташувавши елементи по гвинтовий нарізці, нанесеної на стоячий циліндр, а англієць Ньюлендса намагався знайти розгадку за допомогою музики…
Усього ж було представлено кілька сотень варіантів зображення системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т.п.). Ближче за всіх до відкриття періодичного законув1864 році підійшов німецький учений Лотар Юліус Маєр, помітивши залежність властивостей елементів від їх атомних мас, але не зумів піднятися від спостережуваних ним фактів до сміливих узагальнень. Однак усі запропоновані системи були недостатньо достовірними через брак даних про хімічні елементи та їх точні атомні маси. Закон, що об’єднав усі знання про хімічні елементи в струнку природну систему, був відкритий саме російським ученим Д. І. Менделєєвим. Він виходив з переконання, що в основу класифікації має бути покладена фундаментальна кількісна характеристика елементів – атомна маса, від якої має залежати решта властивостей.
На відміну від усіх своїх попередників, учений розташував усі відомі елементи в порядку зростання атомних мас. Д. І. Менделєєв виявив, що таким чином хімічні властивості елементів змінюються не монотонно, а періодично. Відмінність роботи Менделєєва від робіт його попередників у тому, що за основу для класифікації елементів він брав два показники–атомну масу та хімічну схожість.
Закономірність, виявлена Д. І. Менделєєвим і названа ним законом періодичності, була сформульована так : «Властивості простих тіл, а також форма та властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних мас елементів». «Днем народження» системи Д. І. Менделєєва зазвичай вважають 1 березня 1869 pоку, коли був складений перший варіант таблиці. Менделєєв опублікував свою схему періодичної таблиці в журналі Російського хімічного товариства й розіслав повідомлення про відкриття провідним ученим світу. Надалі хімік неодноразово доопрацьовував і поліпшував схему. Там, де в таблиці не вистачало елементів для заповнення осередків, учений залишив вільні місця, зухвало передбачивши майбутні відкриття нових елементів. Після відкриття періодичної таблиці в неї багато разів вносилися поправки. Робота над таблицею періодичних елементів триває й досі. Усього ж за останні 50 років періодична таблиця Д. І. Менделєєва поповнилася 17 новими елементами. Значення періодичної системи Дмитра Менделєєва складно переоцінити, оскільки завдяки їй: систематизувалися знання про властивості вже відкритих хімічних елементів; з’явилася можливість прогнозувати відкриття нових хімічних елементів; почався розвиток таких розділів фізики, як фізика атома і фізика ядра. Є багато варіантів зображення хімічних елементів згідно з періодичним законом, однак найбільш відомий і поширений варіант –це звична для кожного таблиця Д. І. Менделєєва. Отже, поява періодичної системи відкрила нову наукову еру в історії хімії та низці суміжних наук.
Найпершу в історії науки періодичну таблицю хімічних елементів Д. І. Менделєєва знайшли в Шотландському університеті в місті Сент-Ендрюс, де вона зберігалася в приміщенні університетської лабораторії серед інших документів. Найбільша таблиця Менделєєва була встановлена на стінах хімічного факультету в Університеті Мурсії в Іспанії. Інсталяція займає близько 150 м2, складається з 118 металевих квадратів розміром 75 × 75 см. У неї включені всі відомі хімічні елементи, кожен з яких займає окремий квадрат. Таблицю Менделєєва не раз пробували відтворити в гігантському форматі. У 2006 році в Центрі Річарда Дж. Дейлі в Чикаго (США) тимчасово була організована восьмиповерхова періодична таблиця виконана за допомогою плакатів. У 2016 році понад 100 шкіл в Сан-Антоніо зібрали таблицю Д. І. Менделєєва, уклавши елементи розміром 3,5 × 4,5 м на стадіоні. Ця таблиця зайняла площу понад 2000 м2.
Святкування Міжнародного року періодичної таблиці хімічних елементів покликано віддати належне новітнім передовим відкриттям, зокрема знахідкам в результаті тісного міжнародного наукового співробітництва чотирьох надважких елементів періодичної таблиці Менделєєва з атомними номерами 113 (Ніхон), 115 (Московія), 117 (теннесін) і 118 (оганессон) і присвоєння їм назв. Це також сприяє популяризації фундаментальних наук в інтересах сталого розвитку.
Викладацька читальна зала
