Музей «Кобзаря» Тараса Шевченка у Черкасах часто називають єдиним у світі музеєм однієї книги. Заклад розташований на історичній центральній вулиці за адресою: вул. Байди-Вишневецького, 37, м. Черкаси (Україна) у меморіальному будинку (особняк братів Цибульських), де в період з 18 по 22 липня 1859 року Тарас Григорович проживав у родині купців – братів Юхима та Андрія Цибульських,  про що свідчить меморіальна дошка на будинку музею.

Створення унікального музею було ініційовано 1988 року, і вже за рік, у травні 1989 року, Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка був відкритий саме у Будинку Цибульських, збудованому наприкінці XIX століття.

Біля витоків ідеї та створення такого відділу Черкаського обласного краєзнавчого музею стояла Ольга Михайлівна Шарапа, яка є прапраправнучкою Тараса Шевченка по братові Микиті, і саме вона очолює відділ від часу його заснування.

• 

• 

У музеї показано історію видання доробку поета, джерела його творчості, найцікавіші видання, простежено еволюцію ілюстрування шевченківських творів, а також «Кобзарі» у перекладах мовами народів світу.

У музеї зібрання видань експонується в супроводі документів і матеріалів у контексті подій про те чи інше видання. Крім того, заклад добротно оформлений деревом, що гармонійно сполучається із експозицією, лише додаючи атмосфері камерності та затишності.

Власне «Кобзар», яким його тепер знає увесь світ, склався не відразу. Перше видання було здійснено у Петербурзі в 1840 році за сприяння Євгена Гребінки. У цей «Кобзар» тоді ввійшло лише 8 творів Тараса Шевченка: «Перебендя», «Катерина», «Іван Підкова», «Тополі», «Думка», «До Основ’яненка», «Тарасова ніч» і вірш «Думи мої, думи мої», що написаний спеціально для цього збірника і є ніби епіграфом не лише до цього видання, а й до усієї творчості Т.Г. Шевченка. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, – подія величезного літературного і національного значення.

У світі збереглося лише декілька примірників першого «Кобзаря» (1840), тому один з них є гордістю черкаського музею.

У музеї експонується ще одне прижиттєве видання поета – «Кобзар» 1860 року, що був надрукований коштом цукрозаводчика й мецената Платона Симиренка (з ним Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі по Україні 1859 року, зокрема перебуваючи у вотчині останнього Млієві). Симиренко виділив для видання «Кобзаря» 1100 карбованців.

Книга вийшла тиражем 6050 примірників у друкарні Пантелеймона Куліша. Містить портрет Тараса Шевченка і присвяту Марку Вовчкові. Кобзар 1860 р. значно повніший порівняно з попередніми – включає 17 окремих поетичних творів автора.

Також в експозиції представлено чимало інших коштовних і не менш рідкісних видань творчості Шевченка – багато діаспорних видань, майже 40 «Кобзарів», перекладених на інші мови, дуже цікаві видання 1920–х років (ці «Кобзарі» друкувалися на газетному папері і дуже зачитані, адже в період українізації перших років СРСР користувалися величезним попитом); крім того у фондах музею – велике зібрання шевченківських листівок, значків, медалей, плакатів тощо, використовуючи які періодично влаштовують тематичні виставки.

Від 2008 року до дня народження Тараса Шевченка в музеї «Кобзаря» місцеві митці влаштовують виставку «Черкаські художники у вінок шани Кобзареві». Зокрема, у виставці 2010 року представлено 90 робіт на шевченківську тематику 42 майстрів. Близько 50 картин, що виставлялися в музеї на минулих виставках, автори передали закладу в подарунок.

Музей активно займається видавничою діяльністю на Шевченківську тематику. З перших днів у приміщенні музею працює українська книгарня «Криниця», яка популяризує кращі надбання як класичної, так і сучасної української літератури.

Щороку музей відвідує більше 50 тисяч людей.

За такими покликаннями можливо здійснити віртуальний тур до Музей «Кобзаря» Т.Г. Шевченка  

https://museum-portal.com/ua/muzeyi/47_muzey–kobzarya–t-g–shevchenka.

• 

• 

За матеріалами з відкритих джерел