День Державного Прапора України

Здавалося б, неможливо вмістити в одному об’єкті історію, політику та духовність країни. Втім, така річ існує – це державний прапор, який  для кожної нації є способом представити себе у світі. Прапор демонструє, що країна незалежна, займає гідне місце серед інших держав, поважає свою історію та дбає про майбутнє. Всередині держави національний стяг об’єднує людей  у важкі часи, а повага до нього у всі часи вважалася виявом патріотизму. Не є виключенням і український прапор, на честь якого 23 серпня наша країна щороку відзначає свято – День Державного Прапора України. Наш синьо-жовтий стяг цінний для нас своєю історією, а також жертвами, які були принесені  заради нього.

 23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

Український прапор підіймали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Підіймався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескореним йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральнику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними й звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю замайорить і у їхніх містах та селах.