7 червня в івент-центрі «CoLibry» науково-технічної бібліотеки НТУ «Дніпровська політехніка» відбулась зустріч університетської спільноти із відомим публіцистом, краєзнавцем, заслуженим журналістом України, членом Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки письменників України Миколою ЧАБАНОМ.
Присутнім була презентована англомовна версія (2021) видання, упорядкованого Миколою Петровичем – «Лоцмани Дніпрових порогів» (2019). Книжка побачила світ у видавництві «Ліра» та представляє собою весь відомий доробок на сьогоднішній день – том наукової спадщини Павла Антоновича Козаря.
Ім’я Павла Козаря (1898-1944) широкому загалу мало відоме. Народився в степовому селі Широке (колишній Солонянський, тепер Дніпровський район), де жили нащадки лоцманів Дніпрових порогів. Після здобуття середньої освіти вступив на історичне відділення Дніпропетровського інституту народної освіти, навчання закінчив 1926 року.
1929 захистив дисертацію «Краєвий музей та його завдання» у академіка Дмитра Яворницького. У 1925-1931 роках працював завідувачем історико-археологічного відділу Дніпропетровського історичного музею, який на той час очолював Д. Яворницький.
Павло Козар увійшов в історію науки як автор капітальної розвідки «Лоцмани Дніпрових порогів» (1929). Цей історичний нарис перевидавався єдиний раз у 1996 році заходами Миколи Чабана і нині є бібліографічної рідкістю. Висококваліфікований історик і археолог, один з керівників Дніпрельстанівської археологічної експедиції 1927–1931 років, яка досліджувала береги Дніпра перед їхнім затопленням у 1932 р., керівник експедицій на Пороги в 1942–1943 роках, Павло Антонович Козар є також автором популярного довідника для екскурсантів «На Дніпрельстан через пороги» (1927) та цілої низки статей з історії Придніпровського краю.
До книги увійшли практично всі твори Козара, насамперед його докторська дисертація «Лоцмани дніпрових порогів», наукові статті з археологічних досліджень порогів, фортець ХVІІ ст., історичних поезій Т. Г. Шевченка, науково-популярні дописи про Полтавський історичний музей, Межигірський Спаський монастир, гетьмана Петра Сагайдачного тощо, листи до Яворницького, а також спогади про вченого, фотографії членів його сім’ї та нащадків. До речі, видання книги фінансовано заходами онучок Павла Козара.
«Протягом мільйонів років Дніпро прокладав шлях до моря, утворивши дев’ять порогів. Навіть після їх затоплення ландшафти навколо вражають мальовничістю, дикістю й різноманіттям. Від Старого Кодаку до Хортиці по берегах Дніпра трапляються скелі, вік яких сягає понад 3 мільярди років. Балкові праліси-байраки з дубами-велетнями, глибокі тінисті яри з чистими джерелами, схили з барвистим розмаїттям степових трав, широкі дніпрові плеса, під якими сплять грізні Дніпрові Пороги». Про геологічне утворення гранітів та інших корінних гірських порід Українського кристалічного щита в руслі Дніпра між сучасними містами Дніпро і Запоріжжя говорив проректор Юрій Хоменко. Завідувач кафедри історії та політичної теорії Геннадій Первий високо оцінив роботи Миколи Чабана – живої легенди й справжнього енциклопедиста, корифея Катеринославського краєзнавства і лектора в університетських авдиторіях. Його дослідження дають, перш за все студентству, життєву впевненість, підвищує громадянську свідомість, укріплює його самоідентичність, зароджує в душі молодого покоління жагу до історії України.
Також у презентації взяли участь:
перекладачі книжки англійською мовою Марина Тихомірова, Пол Бредбієр та їхня донька Марія, яка навчається у Дніпровській політехніці на кафедрі перекладу: розповіли про роботу над англійською версією «Лоцманів…», про відповідальність, яку відчували, щоб книжка вийшла зрозумілою та цікавою для англомовної спільноти; також пані Марина зазначила, що її бабуся свого часу була екскурсанткою Павла Козаря, автором популярного довідника для екскурсантів «На Дніпрельстан через пороги», про що у виданні є історичне фото;
Юрій М’ясоїд, доцент кафедри педіатрії Дніпровського державного медичного університету, батько Марини Тихомірової: дав високу оцінку новій праці Миколи Петровича, говорив про велике значення книги саме в цей тяжкий час, зичив пану Миколі здоров’я та натхнення на довгі роки;
Оксана Нечай, директорка видавництва «ЛІРА»: робота над такими унікальними книжковими проєктами завжди надихає й дає надію, що незнані сторінки історії нашого краю не зникнуть назавжди, не підуть в непам’ять завдяки такому невтомному просвітянину й дослідникові, як Микола Чабан, який бачить історію через людські долі, через їх особистості, з яких складається й відтворюється історія цілого краю.
Олексій Панін, інженер-будівельник, дослідник-краєзнавець: завдяки публікаціям краєзнавчих матеріалів Миколи Чабана у місцевих часописах, захопився свого часу історією рідного краю.
