Електронні книги, планшети і смартфони, Гугл і навідь «Матриця» описав ще в середині XX ст. автор «Соляріса» Станіслав Лем. Оптони, лектони, тріони і фантоматони… Можливо, ці слова вам невідомі, але більшістю речей, які вони описують, ми користуємось кожен день. С. Лем пророкував їх появу задовго до того, як вони стали частиною нашого повсякденного життя.

Планшети і електронні книги

• 

• 

Мабуть, С. Лем був першим науковим фантастом, який  пророкував кінець паперових книг. Це сталося ще у 1961 році в романі «Повернення з зірок», за 40 років до перших спроб створити електронні книги. В його уяві це були невеликі кристалики з пам`яттю, які  уставляли в обладнання на зразок сучасного планшету. Він назвав його «оптоном». Сьогодні він має назву «Kindle».

Аудіокниги

• 

• 

У цьому ж творі Лем напророкував популярність аудіокниг, які назвав «лектон».

Інтернет

• 

• 

На початку 50-х років Лем припускав, що для збільшення ефективної потужності комп`ютерів треба їх об`єднати в єдину мережу. В своїх «Діалогах» (1957) він назвав цей напрямок розвитку цілком реалістичним: послідовне накопичення «інформаційних машин» і «банків пам`яті» спричинило б  появу «державних континентальних, а потім і міжпланетних комп`ютерних мереж».

Google

• 

• 

Приблизно  в той же час Лем пророкував майбутнє, в якому кожна людина буде мати швидкий доступ до гігантської віртуальної бази даних – «тріонової бібліотеки». Тріони виглядали як маленькі кварцові кристали, «структура яких може змінюватися». Тріони працювали як сучасні флешки, однак були з`єднані радіохвилями, які формували велику  базу знань. Цей процес письменник виклав у романі «Магелланова хмара» (1955).

Смартфони

• 

• 

У творі «Магелланова хмара» Лем описує те, що нагадує ранню версію смартфона: маленький переносний пристрій з постійним доступом до «тріонової бібліотеки».

.

3D-принтер

• 

• 

 В «Магеллановій хмарі» Лем теж пригадує цікаву модель виробництва, яка нагадує сучасну технологію друку 3D. Цікаво, що і  логіка процесу, про який писав Лем, не застаріла.

The Sims

• 

• 

А що можна розповісти про зв’язок Лема з комп`ютерними іграми? Віл Райт, розробник The Sims, яка вважається найцікавішою сучасною грою, не раз говорив, що Лем був його головним ідейним натхненником. Який же твір так зачепив Райта? Це була «Кіберіада» – серія оповідань про двох інженерів-роботів на ім`я Трурль і Клапавцій.

   Електронний пил

 В «Кіберіаді» є інші інноваційні, часом досить дивні ідеї. Наприклад, «розумний пил» – мікроскопічні комп`ютери, здатні до самоорганізації, розміром не більш ніж піщана крупинка, яка працює як єдина система. Ідея розумного пилу повністю відповідає останнім досягненням нанотехнології..

 Електронний бард

• 

• 

Ще одна смілива і дотепна ідея із «Кіберіади» – це електронний бард, комп`ютерний пристрій, який вміє писати вірші. Великий винахід робота-інженера Трурля частково матеріалізувався як експериментальні програми для написання віршів, яких зараз багато в Інтернеті. А щоб побачити справжнього електронного барда, вигаданого за проектом Лема, обов`язково  зайдіть до Центру Науки «Копернік» у Варшаві: там ви побачите акторів-роботів, які грають у виставах за оповіданнями Станіслава Лема.

Матрица, чи  Велика Симуляція

• 

• 

У своєму аналізі фантоматики С. Лем підійшов до концепту симуляції, відомої нам з фільму «Матриця» або із серіалу «Світ Дикого Заходу». Похмурий образ великої симуляції Лем показав у романі «Футурологічний конгрес» (1971). Він пов`язаний  з концептом «цереброматики», тобто безпосереднього впливу на мозок за допомогою хімічних субстанцій. В 2013 р. ізраїльський режисер Арі Фольман зняв за романом фільм «Конгрес».

Біотехнології

• 

• 

С. Лем завжди вважав, що нові технології мають свою темну сторону. У 60-ті роки він застерігав, що завоювання технологіями людського тіла – лише справа часу. В «Подорожі двадцять першій», із «Зоряного щоденника Ійона Тихого», головний герой приземляється на планеті Дихтонії, мешканці якої досягли високого прогресу в наукі: здатні змінювати своє тіло різними способами і скільки завгодно.

Багато років по тому, наприкінці XX ст.,  С. Лем розмірковує про небезпеку, яку несе в собі клонування людських органів (він вважав це явище початком нової ери рабства). Пригадував свої оповідання :

мої сатиричні оповіданнія, написані  в 60-ті роки минулого століття, в яких кора головного мозоку використовується як прикраса для шпалер, починають приймати форму жахливої реальності.

Жахлива чи ні, наша реальність все одно нас заворожує – і пророчий дар Станіслава Лема відіграє тут не останню роль.

Постправда

С. Лем завжди цікавився філософським аспектом стрімкого розвитку технологій. Письменник наблизився до розуміння того, як циркулює інформація в сучасному світі. І сьогодні ми бачимо, що він напророкував багато феноменів сучасних СМІ, пов`язаних з концептом постправди. Приклад – роман «Глас Господа» (1968).

За матеріалами відкритих джерел