10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО МАМУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Наприкінці червня 2024 року Україна відзначає 175 річницю від дня народження Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач, 1849) – української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографині, фольклористки, публіцистки, громадської діячки, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук, матері всесвітньовідомої Лесі Українки, сестри професора Михайла Драгоманова.

Мало хто знає, що Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократки з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова й дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких Леся була аж п’ятою за рахунком.

Факт 1. Олена Пчілка була жінкою-піонеркою в багатьох сферах

Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.

Її збірку віршів «Думки-мережанки» цитувала вся тодішня творча еліта, а її прогресивність захоплювала не лише жінок, а й чоловіків.

Факт 2. Стала першою українкою, чий чоловік пішов у… «декретну» відпустку

Після народження Лесі Ольга Петрівна дуже погано почувалася і їй приписали відпочинок на курорті, куди вона й поїхала, залишивши чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.

Факт 3. Стала першою збирачкою й знавчинею українського орнаменту

Першою впорядкувала і видала книжку про особливості та види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Олена Пчілка взагалі була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком та дітьми у Новоград-Волинському.

Дослідження Пчілки «Українське селянське малювання на стінах» стало повноцінною науковою роботою.

Факт 4. Першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок

 Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні й пишні зачіски на народний український стрій* з косою та вінком, так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації та заборони усього українського було викликом.

* Народний стрій України, з його вишиванками, кольоровими візерунками та унікальними аксесуарами – це не просто одяг, але й мистецтво, що передає дух нації.

• 

• 

Факт 5. Першою з жінок взялася модернізувати й реформувати українську мову

Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. І Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий», «переможець», «нестяма», «нестямлення», «мистецтво».

Факт 6. Видала перший феміністичний альманах «Перший вінок» 

Ольга Петрівна заснувала його разом з подругою Наталією Кобринською у Львові і давала можливість видатним жінкам того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання «Товаришки», «За правдою», «Світло добра і любові»

Факт 7. Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову

Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту. Вона була єдиною жінкою, яка увійшла до складу делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки й викладати в школах українською.

Факт 8. Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний Край»

За власний кошт видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. За більшовиків, у 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.

За націоналістичні виступи Пчілку навіть хотіли заарештувати, але відпустили за умови виїзду з міста.

Факт 9. Стала першою жінкою-академіком

З 1925 року – член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.

Факт 10. Померла на руках однієї з доньок

Саме ця донька – Ольга Косач-Кривинюк в роки війни вивезла за кордон та зберегла частину сімейного архіву. Завдячуючи цьому, зараз ми  маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.

Померла 4 жовтня 1930 року в Києві. Похована на Байковому кладовищі поруч із чоловіком, донькою та сином.

За матеріалами https://ukrainky.com.ua/

Також Вам можуть бути цікавими видання:

Дрофань Л. А.  Берегиня : про Олену Пчілку / Любов Дрофань. – Київ : Молодь, 2004. – 207 с.

Це книжка про Олену Пчілку –неординарну постать, яка витворила цілу епоху в історії української культури. Вона розвивала всі літературні жанри, з-під її талановитого пера вийшли повісті, оповідання, новели, нариси, оригінальні поетичні твори та поеми, прозові і поетичні переклади творів світової класики, наукові розвідки, дитячі прозові, поетичні та драматичні твори. Як член-кореспондент Академії наук здійснювала наукову роботу. А ще – громадський діяч, педагог, редактор, видавець… Цей перелік можна продовжувати. Вона знана в історії нашої культури як сестра Михайла Драгоманова, мати Лесі Українки. Усі її шестеро дітей були надзвичайно талановитими, володіли художнім словом.
Повною мірою неоцінена за життя, замовчувана і в тоталітарні часи, Олена Пчілка була справжнім талантом, мужньою особистістю, невпокореною свободолюбною натурою із гордою і щедрою душею.
У пропонованому виданні відтворено яскраві сторінки її життєвої і творчої біографії, залучено до широкого вжитку її недруковані твори, нотатки, листи, які ще й досі невідомі широкому загалу і зберігаються у різних архівах.

Пчілка О. Твори / Олена Пчілка ; упоряд., підгот. текстів та прим. А. Ф. Чернишова; вступ. ст. Є. С. Шабліовського та О. Ф. Ставицького. – Київ : Дніпро, 1971. – 363 с.

До збірки увійшли оповідання, п’єси, оригінальні поетичні твори та переклади, спогади про Михайла Драгоманова.