11 січня відзначається Всесвітній день «дякую» – свято, що було започатковане за ініціативи миротворчих спільнот. Щодня люди вимовляють слово «дякую» мільйони разів, але чи замислюються вони про те, як це слово з’явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має?

Всесвітній день «дякую» покликаний нагадати людям про цінність хороших манер, заснований за ініціативи ЮНЕСКО та ООН.

Вперше вислів «дякую» зафіксували у словнику-розмовнику, виданому в Парижі у 1586 р.. Міжнародний день «дякую» у багатьох країнах святкують із великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, конкурси й безліч інших розважальних заходів.

В освітніх установах говорять про важливість дякувати близьким, розповідають про культурні традиції, етику, а також гарні манери. Крім того, у Всесвітній день «дякую» проводять благодійні акції, на яких збирають кошти для нужденних. Цього дня люди говорять один одному теплі слова та обмінюються листівками, висловлюючи свою ввічливість і подяку.

 «Дякую» – одне з найбільш уживаних слів у міжнародній лексиці. Воно вказане в усіх туристичних розмовниках.

Слово «дякую» має набагато складнішу історію. Твердження деяких мовознавців про його походження від німецького «danke» через посередництво польської мови виглядають дещо поверховими та непереконливими. Перш за все, ареал розповсюдження слів із цим коренем надзвичайно широкий – він охоплює майже усі германські мови (німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk»), усю групу західнослов’янських мов (чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem»), а також вживається у білоруській «дзякуй» та українській мовах.

 З великих міст світу самим ввічливим вважається Нью-Йорк – «дякую» тут найчастіше вимовляють. Найменш ввічливим вважається Мумбаї в Індії;

В Україні цей день став святковим з 2008 року. Таку дату запровадили для того, щоб люди не забували про виявлення вдячності.

Стародавні мудреці вважали, що найбільша розкіш у житті – це розкіш людського спілкування,  українству споконвіку притаманні доброзичливість, чуйність, гуманізм та висока етична культура,  в основі котрих лежить прагнення до злагоди та порозуміння.

Одним з найпоширеніших виявів чемності та ввічливості в Україні є слово «дякую». Ми промовляємо його впродовж всього життя. Дякую (дякувати, дяка) – висловлювати, виражати подяку, бути вдячним за щось. Вживається, як слово, котрим виражається вдячність, за зроблене добро, виявлену увагу. Слово має численні підсилені форми: «гарно дякую», «файно дякую», «красно (красненько дякую)», дуже дякую, які можуть в залежності від обставин, набувати емоційного забарвлення : виявляти елементарну подяку, задоволення, незадоволення, захват і навіть глузування. До того ж вимовляються з різною інтонацією. Не випадково слово «дякую» стало частиною фольклору: «Дякую тому, хто поїть і годує, та двічі тому, хто, хліб – сіль пам’ятає», «Дякуємо цьому дому, не підемо до іншого», «Спасибі додому не принесеш»…

«Дякую» – слово справді чарівне, як то нас вчили дітьми. Бо як може бути не чарівним те, що викликає усмішку та радість. Сказати «дякую» завжди приємно, бо слово має подвійний позитивний вплив: на того кого дякують, й на того хто дякує. Від добрих справ, за котрі ще й висловлюють подяку – стає світліше та приємніше на душі.

Коли, де, і за що дякувати – залежить від вибору самої людини, та від її виховання. Є люди, які не дякують взагалі ні за що, бо вважають, що це не правильно чи просто хтось не заслуговує на їх подяку. Інші дякують за все і всюди, не зважаючи на те, чи є в тому потреба. Попри все, якщо й немає за що дякувати, а людина дякує – це робить її доброзичливішою. Подяка – прояв ввічливості. Вона – найкраща кінцівка коротенького спілкування. Промовлена з посмішкою, – дарує радість і добро навколишньому світу. Тож дякуйте і посміхайтесь. І уявіть, настільки досконалішим стане світ завдяки вам.

Цікавий факт: коли працівники відчувають, що начальник хвалить та цінує їхню роботу, вони стають вдячними за робоче завдання та можливості, які вони мають.

 Казати слово «дякую»– це більше, ніж соціальна поведінка, а й оцінка старань. На жаль, ми часто забуваємо подякувати іншим, не завжди помічаючи зусиль рідних та друзів. Будьте ввічливі, адже просте «дякую» покращить життя ваших близьких.

Слова подяки мають дивовижні властивості, часто вони означають більше, ніж будь-які матеріальні винагороди. Психологи стверджують, що слова вдячності – це знаки уваги, які можуть зігріти всіх своїм піклуванням і теплом. Свято вчить не боятися і не соромитися дякувати оточенню, світу і собі! Щодня кажучи одне одному «дякую» пам’ятаймо, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця. «За добрий привіт – добра відповідь», «Добре слово дорожче багатства», «Погано жити без ласкавого слова», «Тепле слово і в мороз зігріє» – говорить народна мудрість!

Тож дякуємо усім друзям нашої бібліотеки. Спасибі, що Ви з нами!

Ех, таке свято вчора пропустили!

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло одзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви.

(Л. Костенко)

За матеріалами відкритих джерел