Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!

Дмитро Білоус

Мова є не просто символом буття нації. Мова – це внутрішній світ життя нації, це основа всіх творчих сил розвитку національної культури, це найважливіший засіб спілкування й пізнання та один із ключових факторів незалежності країни.

Українська мова стала зброєю, захистом та символом нескореності. Під час повномасштабної війни з РФ наша мова змінюється сама і змінює світ. Тепер у всіх на слуху слова українських стрілецьких пісень чи гасла на кшталт «Слава Україні! Героям слава!». На площах європейських міст люди виходять на акції з україномовними плакатами, а чимало зарубіжних волонтерів і політиків намагаються говорити українською слова підтримки нашому народу.

Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.

Нестор-Літописець був священнослужителем Київсько-Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці «Повість минулих літ» (XI − початок XII століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.

А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.