Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення
09.03.20256 березня співробітники науково-технічної бібліотеки НТУ «Дніпровська політехніка» взяли участь в онлайн-презентації книги «Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення», організатори – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого та Видавничий дім «АДЕФ-Україна».
Нове видання включає в себе три ідентичні тексти – зменшений оригінальний, транслітерацію цього тексту та редакцію його сучасною українською мовою.
З точки зору змісту книгу можуть використовувати педагоги на уроках (семінарах) з краєзнавства, історії, української мови та української літератури. А з точки зору іміджу та статусу навчального закладу вона буде органічно виглядати в куточках державності поряд з прапором, гербом та друкованим гімном України
Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один з перших українських перекладів біблійного, канонічного тексту (четвероєвангелія) на староукраїнську літературну мову, здійснений у 1556–1561 роках Михайлом Василієвичем, поповичем з міста Сянока Руського воєводства Королівства Польського й ієромонахом Григорієм, а згодом – архімандритом Пересопницького монастиря Різдва Пресвятої Богородиці Волинського воєводства Великого Князівства Литовського.
Створене за накладом волинської княгині Анастасії Заславської.
Оригінал рукопису зберігається у Києві в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Національна святиня України. Президенти України під час інавгурації присягають народові не лише на Конституції, а й на Пересопницькому Євангелії, яке символізує історичні корені української духовності.
Директор Видавничого дому «АДЕФ-Україна» Алла ІСТОМІНА:
У нас вийшло дві книги «Пересопницького Євангелія». Перша – точна копія, факсимільне видання. А друга – «Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення». Як ми кажемо, це «ключ» до «Пересопницького Євангелія».
Оригінал “Пересопницького Євангелія” нині перебуває в стані не те щоб поганому, але далеко не найкращому. І от нашим головним завданням було збереження цієї унікальної книги для нащадків. Адже ці рукописні тексти переплетені та представлені в єдиному примірнику.
Пересопниця – село, древній князівський центр за 25 км від Рівного. Саме там у 1561 році у Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці й було завершено роботу над «Пересопницьким Євангелієм». Ініціатор його створення – княгиня Анастасія Заславська, яка була жінкою освіченою. Вона переймалася тим, що люди приходять у церкву і слухають Священне писання незрозумілою часом старослов’янською мовою. Княгиня поставила завдання: переписати текст із використанням української мови літературних джерел, аби парафіяни, які живуть на її землях, могли нормально сприймати Боже слово. Адже вони тиждень працюють у полі або в ремісничій майстерні, і відвідування церкви для цих людей було справжнім святом.
2011 року у Пересопниці відбулося всеукраїнське святкування 450-річчя Пересопницького Євангелія. Відкрито Культурно-археологічний центр «Пересопниця» (музей-пантеон (три яруси з оглядовими майданчиками, автор проєкту – архітектор Віктор Ковальчук), складається з Археологічного музею, Музею української Першокниги Пересопницького Євангелія, Музею-скансен «Княже місто». Тож тут мандрівники можуть побачити факсимільну копію рукописного шедевру, дізнатися про княгиню, завдяки якій з’явилася Першокнига, а ще переглянути єдину в світі колекцію перекладів святого письма мовами світу.
2008 року ми видали факсимільну копію книги й зрозуміли, що текст цього раритету зрозумілий лише вузькому колу фахівців. Тому виникла ідея книжки «Витоки і сьогодення», де на кожному розвороті – зменшений текст з Євангелія і два стовпчики, де текст XVI століття, викладений сучасними українськими буквами (транслітерацією), та редакція цього ж тексту сучасною українською мовою. Тобто, три книги в одній.
Кожен може побачити оригінал і порівняти: як українці писали в XVI ст. і як нині. Назву «Витоки і сьогодення» запропонував директор Інституту української мови Павло Юхимович Гриценко. Це книжка-ключ. Ми рекомендуємо її на додаток до «Пересопницького Євангелія». Про цей видавничий проєкт можна було б написати цілий детектив!»
