«Вас вітає Бориспіль – батьківщина Павла Чубинського, автора слів державного гімну України!».

Ні, такого напису на в’їзді в це місто ще немає, проте з часом він таки з’явиться. Адже Чубинський – гордість Борисполя, як і всієї України. Вже зараз його бюст можна побачити на центральній вулиці, яка називається Київський шлях, поруч з оригінальною будівлею місцевого музею.

Через центр Борисполя щодня проїжджають тисячі авто. Але чи багато з тих, хто сидить у їхніх салонах знають, що в якихось двох десятках метрів від Київського шляху, на старому Книшевому кладовищі похований славетний український вчений-етнограф і поет, чиї слова «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» з часу своєї появи стали символом національного відродження України?

Коли Олександр Пономарьов виходить на арену найбільшого стадіону України перед матчем національної збірної з футболу і співає «Ще не вмерла …», а десятки тисяч уболівальників, поклавши праву руку на серце, співають разом з ним, хочеться, щоб «машина часу» на якийсь відрізок часу перенесла українських футбольних уболівальників у рік 1862-й.

27 січня 2019 року виповнюється 180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського – українського етнографа, поета, громадського діяча, учасника Київської громади, члена редколегії газети «Київський телеграф», одного із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, актора, режисера, автора вірша «Ще не вмерла Україна…», який став втіленням української національної ідеї та переріс в дух цілої української нації…

Цікаві факти про Павла Чубинського

• Павло Платонович Чубинський народився 27 січня 1839 року в хуторі Чубинський в родині бідного дворянина. Закінчив Другу Київську гімназію, навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті. Там знайомиться з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який у свою чергу знайомить Чубинського з видатними географами Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо–Маклаєм. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу “Основа”, співпрацюючи в якому познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим.
• Павло Чубинський є автором слів Державного Гімну України.

• У молоді роки він брав активну участь у громадському русі, поширюючи ідеї боротьби проти царського уряду. За свої щирі, патріотичні» наміри більше як на шість років був відлучений від України і засланий на «перевиховання» в Архангельську губернію. Там здобув авторитет великого організатора науки і невтомного дослідника Північного краю.
• 1861 року захистив у Петербурзі дисертацію “Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії” та отримав вчений ступінь кандидата правознавства.
• Нагороджений за свою наукові здобутки та праці золотою медаллю від Російського географічного товариства в 1873 році, золотою медаллю на Міжнародній виставці в Парижі в 1875 році та має Уваровську премію від Російської академії наук. Намагався відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади.
• В 1877 році працює на посаді чиновника Міністерства шляхів в Петербурзі.
• Був одружений на Катерині Порозовій, мав в шлюбі 4 дітей.
• «Міг у товаристві друзів лаяти українців за млявість і любов до плачів, жартуючи при цьому, що «всіх українців треба поодружувати з єврейками, щоб отримати менш пасивне молоде покоління» (при цьому українок ставив набагато вище за чоловіків». Володимир Панченко
• У 1879 році Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 26 січня 1884 року. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.
• Перший пам’ятник Павлу Чубинському було встановлено у Борисполі в 2001 році.
• 1963 року до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» Відділ ООЛ видав серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Миколи Бідняка.
• У 2015 році у Києві було названо вулицю на честь Павла Чубинського.
• 14 січня 2009 року Національний банк України увів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський».

• 

•